Колишня керівниця "Чернігівгазу" Алла Ярова вийшла на свободу: який розмір застави та хто її сплатив

Колишня керівниця "Чернігівгазу" Алла Ярова вийшла на свободу: який розмір застави та хто її сплатив

Уточнено
Колишня керівниця "Чернігівгазу" Алла Ярова вийшла на свободу: який розмір застави та хто її сплатив
. ФОТО: Суспільне Чернігів

Колишню керівницю "Чернігівгазу" Аллу Ярову випустили на свободу під заставу у 30 мільйонів гривень. Цю інформацію у відповідь на запит Суспільного підтвердило територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві. Коли зменшили розмір застави та хто її вніс — читайте далі.

Суть справи

11 грудня 2023 року колишній керівниці "Чернігівгазу" Аллі Яровій обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у 110 мільйонів гривень за підозрою у привласненні, розтраті та відмиванні майна. Рішення ухвалив Шевченківський районний суд міста Києва. Засідання відбулось 6 грудня 2023 року. Тоді вона перебувала у Київському слідчому ізоляторі.

Пізніше, 18 січня 2024 року, Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення про зменшення застави зі 110 003 740 гривень до 30 001 424 гривень.

Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва щодо зменшення застави колишній керівниці "Чернігівгазу" Аллі Яровій
Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва щодо зменшення застави Аллі Яровій. ФОТО: скриншот з Єдиного державного реєстру судових рішень

Хто вніс заставу

Спочатку у відповіді територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві йшлося, що заставу за Аллу Ярову внесло АТ "Банк "Кліринговий дім" 24 січня 2024 року.

Колишню керівницю "Чернігівгазу" Аллу Ярову випустили під заставу у майже 32 мільйони гривень
Скриншот з відповіді на інформаційний запит. Скриншот з відповіді на інформаційний запит Суспільного

За даними аналітичної системи YouControl, "Кліринговий дім" входить до "Групи родини Льовочкіних", а його кінцевим бенефіціаром є екснардепка від "Опозиційної платформи – За життя" Юлія Льовочкіна.

Пізніше територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві у листі Суспільному повідомило, що припустилися помилки у попередній відповіді на запит. Зокрема вони помилково вказали платником застави за Аллу Ярову — АТ "Банк "Кліринговий дім", який насправді є надавачем платіжних послуг справжнього платника застави. Ним виявилося ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціаром якого є Дмитро Фірташ. "Чернігівгаз", керівницею якого була Алла Ярова, входив у групу компаній-облгазів Фірташа.

Лист Державної судової адміністрації України щодо помилки у відповіді на інформаційний запит щодо сплати застави за Аллу Ярову з Чернігівщини
Лист Державної судової адміністрації України щодо помилки у відповіді на інформаційний запит щодо сплати застави за Аллу Ярову. ФОТО: Державна судова адміністрація України

Суспільне зв'язалося з представником ТОВ "Твій Газзбут" та попросили підтвердити чи спростувати сплату застави за Аллу Ярову. Їхню відповідь опублікуємо в наступних матеріалах.

Передісторія

У серпні 2023 року, за матеріалами СБУ керівниці АТ "Чернігівгаз" повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України. Аллу Ярову звинувачують за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

На підставі доказової бази, зібраної СБУ, загалом оголосили про підозру 11 керівникам окремих облгазів і чотирьом функціонерам фінансово-промислової групи олігарха Дмитра Фірташа.

Цьому передувало розслідування СБУ та Бюро економічної безпеки. 17 березня 2023 року правоохоронці повідомили про ліквідацію масштабної схеми привласнення промислових обсягів блакитного палива із газотранспортної системи НАК "Нафтогаз України".

За даними правоохоронців, схема полягала у тому, що "на папері" посадовці платили за газ приватним підконтрольним компаніям, але насправді не отримували його від них. За даними судово-економічної експертизи, лише протягом 2021 року така діяльність завдала державі збитків на понад 4,2 мільярда гривень. А загальна сума шкоди, за попередніми оцінками, протягом 2016-2022 років може становити понад 18 мільярдів гривень.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок