72-річна пенсіонерка Любов Самусенко отримала третю групу інвалідності й готується до протезування, а її онука Тетяна Торія проходить реабілітацію в Києві. У серпні 2023 року родина повертаючись з церкви у свято Преображення Господнього потрапила під ракетний удар по драмтеатру в Чернігові. Внаслідок удару Наталія Торія загинула на місці, її останній подих бачила матір Любов Самусенко. Проєкт документування воєнних злочинів The Reckoning Project (Свідчить Україна) зібрав свідчення постраждалих. Історію родини на базі зібраних свідчень — читайте далі у матеріалі.
"Я пам'ятаю, як мама зайшла до мене в кімнату і каже: «Ну то що, підемо в церкву?»", — розповідає донька загиблої Тетяна Торія.
19 серпня 2023 року родина Торія зустрілись зранку неподалік центру Чернігова. Занесли годинник Наталії Торії в ремонт, а за годину планували повернутися і забрати його. Це був теплий і сонячний ранок, пригадує Тетяна Торія. Разом з бабусею і мамою вони пішли освятити кошики до П’ятницької церкви.
"Була гарна погода, з Києва додому приїхала онука. Ми втрьох зібралися і пішли. Людей було так багато того дня. Ми ніколи б на ту площу не пішли, якби ми знали…", — говорить Любов Самусенко, мати Наталії Торії.
В церкві родина запалила свічки й освятила кошики, а як вийшла з церкви у Чернігові оголосили повітряну тривогу.
"Ми підійшли до лавки, яка була біля церкви, в нас був один кошик, який ми хотіли розділити на дві родини. На лавці була абсолютна тінь і вона була вільна. Мама сіла посередині, бабуся сіла біля неї, а я не сідала. Планів надовго залишатися і затримуватися не було, ми планували йти далі, бо в нас були плани на день. Мені здається пройшла хвилина, я підіймаю голову і бачу просто величезну тінь", — пригадує останні секунди перед вибухом донька загиблої Тетяна Торія.
19 серпня близько 11:30 росіяни вдарили крилатою ракетою “Іскандер” по центру Чернігова. Ракету налаштували на підрив у повітрі, а не всередині будівлі. Цю інформацію озвучив в ефірі телемарафону керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов. Внаслідок удару семеро людей загинуло, 214 отримали поранення. Основні жертви обстрілу Чернігівського обласного музично-драматичного театру були поза межами театру.
"І тут почувся вибух, і я не знаю, я лише стояла, а дочка вже лежала, пробачте (плаче, — ред.). В неї була вирвана вся спина, я встигла тільки побачити як вона вдихнула і все".
Наталія Торія загинула миттєво внаслідок обстрілу театру у Чернігові. Їй був 41 рік. Жінка працювала методистом-лаборантом в Навчально-науковому інституті архітектури, дизайну та геодезії Національного університету "Чернігівська політехніка".
"У мене моментальне усвідомлення... Просто бачиш мертве тіло, і моментальне усвідомлення, що твоя мама померла. Я розумію, що від цього вибуху я починаю кричати, а я чую тільки себе, і я взагалі не чую навкруги ніяких звуків. І в мене таке враження, що я оглохла, тільки через пару секунд я починаю чути там сирени. Ти просто постійно кричиш в постійному пошуку щось зробити й дивишся на свої ноги, а вони ось так абсолютно всі в крові", — розповідає донька загиблої Тетяна Торія.
Саме в цей момент 72-річна Любов Самусенко побачила останній подих доньки, тоді вона ще не усвідомлювала, що важке поранення отримала і вона сама. Так Любов Самусенко пригадує той день:
"Я навіть не пам’ятаю, коли я встала з тієї лавки. Я стою над донькою, а в мене долоні немає, а лише пальці висять, мені не було боляче, я була настільки в шоці, що в мене і голосу не було. Бачу, що онучка бігає і кличе на допомогу. Якби не Таня, я не знаю, щоб з нами було".
Внаслідок ракетного удару Любов Самусенко втратила чотири пальці на правій руці. Першу домедичну допомогу їй надали двоє незнайомих чоловіків, наклавши джгут з палиці й гумової рукавиці.
"Я стояла над донькою і просила, щоб їй хоч хтось допоміг, але тільки чую, як хтось каже, що тут один труп і двоє поранених. Це були молоді хлопці, я тільки чула, як один казав іншому, що їх вчили ось так накладати джгут. Я знаю, що він мені перев’язав, а потім каже, що дай мені палку і закрутив, і він наклав мені джгут з рукавиць гумових", — пригадує Любов Самусенко.
"Я почала дзвонити татові, а помилково викликаю маму. Зазвичай в таких ситуаціях, коли щось стається, тобі хочеться подзвонити мамі. Я набираю її номер і одразу скидаю, бо усвідомлюю, що мені вже не мамі дзвонити", — розповідає донька загиблої Тетяна Торія.
Батько Тетяни є чинним військовослужбовцем.
"Тато приїхав, коли нас з бабусею вже забрала “швидка”. Ми не встигли там побачитися на площі. І той кадр, який облетів всі мережі, де чоловік сидить над тілом жінки на площі, а поруч кошик, це мої мама і тато".
Того ж дня 72-річну Любов Самусенко прооперували в Чернігівській міській лікарні №2. Жінці намагалися врятувати великий палець руки, який залишився, але цього зробити не вдалося.
"В мене біль, я так хочу пальці розжати. Я кожен палець відчуваю, а воно стискає, особливо коли погода змінюється, тоді дуже і дуже важко. Воно щемить тоді, такий біль. Якби ми знали, ми б ніколи не пішли".
Через важкий стан після поранення, Любов Самусенко не потрапила на поховання доньки, яка загинула внаслідок ракетного удару. 19-річна Тетяна Торія отримала поранення ноги. Її того ж дня прооперували в Чернігівській обласній лікарні. Нині дівчина проходить реабілітацію в Києві.
Нагадаємо, 19 серпня 2023 року відбувся удар по центру Чернігова крилатою ракетою "Іскандер". У цей час в театрі проводили виставку дронів "Люті пташки". Співорганізаторка виставки, керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська сказала, що захід був погоджений з військовою адміністрацією, а ті, хто спустилися в укриття на прохання організаторів, лишилися живими.
Слідчий відділ УСБУ в Чернігівській області розслідує три кримінальні справи, що стосуються російського ракетного удару по облмуздрамтеатру, який стався 19 серпня. Серед яких – службова недбалість.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.