Шестирічну Софійку, яка померла в Чернігівській обласній дитячій лікарні від отриманих внаслідок ракетного обстрілу травм, привезли до медзакладу без свідомості у стані клінічної смерті. Лікарі боролися за життя дівчинки, але травми були несумісні з життям, розповіла Суспільному гендиректорка лікарні Тетяна Лебедєва. Нині в закладі лікуються п'ять травмованих внаслідок обстрілу дітей.
"Кожен раз після такого чергування просто сідаєш і плачеш. — Ви плакали? — Так".
Так лікар ортопед-травматолог Чернігівської обласної дитячої лікарні Артур Руденко пригадує своє чергування 19 серпня, в день ракетного обстрілу центру Чернігова.
"Почали привозити хворих. Спочатку була дівчинка важка, Софія. Вона була без свідомості, з ознаками крововтрати, без дихання. Знекровлена дитинка. Під час надання реанімаційних дій була надія на те, надіялись до останнього", — каже Руденко.
За словами Тетяни Лебедєвої, у Софії були значні травми грудної клітини в області ділянки серця, а вхідний отвір від уламка складав десь п'ять на сім сантиметрів.
"Дуже велика крововтрата, переломи ребер. Надзвичайно важка травма. Реанімаційні заходи спочатку здійснилися, серце запустилося, але, на жаль, це було несумісно з життям".
Софійка — єдина з тих, кого доставили до дитячої обласної лікарні, яка померла внаслідок ракетного обстрілу. Загалом же, зі слів Тетяни Лебедєвої, 19 серпня до них звернулися по допомогу 19 людей.
"Загалом на сьогодні у нас перебуває п'ять дітей, які отримали травми в суботу. Зараз ми можемо вже говорити, що стан їх стабільний, всі діти перебувають в стаціонарних відділеннях".
14-річний Андрій у момент вибуху був один у своїй квартирі на третьому поверсі будинку навпроти драмтеатру.
"Я сидів за комп’ютером в кріслі, сидів грав. Не чув ні тривоги, ні як ракета летіла. Весь в уламках, руки в крові, паніка. По квартирі почав бігати по уламках. Мені дуже сильно пощастило. Мене почасти монітор врятував, частково штора дуже щільна. Посікло сильно шкіру, звисала вона. Кістку, на щастя, не заділа. Але м’ясо було видно просто. Пришили, сподіваються, що приживеться. На бандурі граю, закінчив музичну школу. 23 серпня на піднятті прапора ми мали співати гімн, але не зможу туди прийти", — розповів Андрій.
Зі слів Артура Руденка, частині пацієнтів необхідне дообстеження, на частину чекає тривале лікування.
"Є дитинка, яка має травму кінцівки й буде лікуватися дуже довго, бо там проникаюче поранення із великим стороннім тілом".
"Мінно-вибухові травми вони важкі. Вони калічать. Це м’язи, суглоби, кістки. Це важкі травми, які будуть мати наслідки все життя. Плюс це надзвичайно важкий психологічний стан дітей і зараз підключилися психологи", — зазначила Тетяна Лебедєва.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
