В один день втратила сина, невістку та онуку жителька Михайло-Коцюбинського Тамара Авдієнко. 14-річна Катерина Авдієнко — одна з 22 дітей, які загинули на Чернігівщині від початку повномасштабного вторгнення Росії. Разом з матір’ю вона 9 березня 2022 року намагалася виїхати з Чернігова. Їхню автівку розстріляли росіяни поблизу села Количівка. За три кілометри звідси, у той же день загинув і батько Катерини — Микола Авдієнко, який обороняв Лукашівку.
За даними Офісу Генпрокурора, станом на ранок 3 червня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії в Україні загинули 484 дитини, близько тисячі дітей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці цифри не остаточні.
"У периметрі три кілометри. Тільки дівчатка перші, о 7:20 (загинули, — ред.) А Коля пізніше, о 10-й годині вони ще оборону держали, він іще із хлопцями прикрив вогнем, щоб ці вийшли, усі хлопці, бо вони в оточенні були", — розповідає бабуся загиблої дівчинки Тамара Авдієнко.
9 березня 2022 року поблизу Количівки російські військові поцілили в п'ять цивільних машин
Два тижні від початку повномасштабного вторгнення Ганна та Катерина були у Чернігові, жінка з дівчинкою жила в мікрорайоні Ремзавод.
"Друзі запропонували, а що давайте виїздить, бо вже ж обстріли, сусідський дім: там ракета попала, уже вибухнуло там, щось сім'я загинула і вони вже, можна сказати, злякалися і почали виїжджати", — згадує бабуся.
Перша спроба виїхати не увінчається успіхом, 8 березня автомобіль не випустять із міста, бо вже біля Количівки йтимуть бої.
9 березня автомобіль, в якому їде сім людей, двоє із них діти, виїздить з Чернігова. Проїжджає Количівку, і за три кілометри від села Лукашівка, машину обстрілюють росіяни. Виживуть лише власниця машини Леся Чумак та її донька. Вона і розкаже журналістам подробиці того ранку.
"Перший раз, коли почався обстріл, перший раз, коли нам попали в авто, ми ще намагалися далі їхати. А другий раз, що прилетіло, я не знаю, таке, що машину підірвало і викинуло в поле на узбіччя", — розповіла Леся Чумак.
Нині на місці, де ймовірніше за все розстрілювали авто чернігівців, видно розплавлений асфальт.
Тіла Катерини, Ганни та ще трьох пасажирів знайдуть лише після виходу російських військ з Чернігівської області. Катю і Ганну поховають у селі Салтикова-Дівиця.
"Так сталось, що Катрусю з Анею знайшли першими й повезли туди. Ми ще думали, що Коля, ще наш живий. — розповіла Тамара Авдієнко.
Микола Авдієнко загине в бою з росіянами біля ферми у Лукашівці, чоловік прикриватиме відхід побратимів. Наприкінці квітня його поховають у рідному селі.
В домі пані Тамари фотографії Катерини та її батьків. Жінка по крихтах збирає інформацію про той день, коли загинули її діти. Та згадує: її онучка дуже любила танцювати, з дошкільного віку вже займалася цим і мала нагороди.
Дівчинка навчалась у 28-й школі, обожнювала тварин та була творчою особистістю. За два роки до повномасштабного вторгнення вона начитувала молитву до річниці створення ОК "Північ". Так голос Каті знову і знову лунає з телефону у будинку бабусі.
Детальніше у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
