Вальс на подвір'ї зруйнованої школи станцювали випускники шкіл №18 та №21. 3-го березня 2022 року російська авіація скинула бомби на ці дві школи у мікрорайоні Подусівка. Тепер дев'ятикласники закінчують школу №13 у Чернігові, але свій випускний вальс прийшли станцювати до рідної школи.
3 березня 2022 року російська авіація здійснила бомбардування житлових районів Чернігова за допомогою некерованих авіабомб. В цій школі в той час переховувалися жителі міста.
Випускниця дев'ятого класу Анна Варсегова також була у приміщенні, коли стався авіаналіт.
"Ми тут завжди в підвалі ховалися з мамою та молодшим братом. І в цей день, ми завжди ходили допомагати в їдальню готувати їсти, і за 15 хвилин ми піднялися, спитали, чи потрібно щось допомогти, чи ні — нам сказали, що ні. Ми спустилися, сіли там, і якраз мама стояла навпроти дверей, а я сиділа на стільчику. Просто цей вибух, він за секунду, навіть нічого зрозуміти неможливо. Цей вибух, ти бачиш, як все на тебе летить. Я нічого в той момент не чула, я одразу закричала — маму кликала, у вухах пищало і в очах спочатку було темно і потім світло. Ти не розумієш, що відбувається взагалі, я потім вже побачила маму. Вона вся в крові була. Я вийшла, дивлюся на школу, і я не могла зрозуміти, що це моя школа, що її більше немає, це дуже складно. Це дуже боляче — кожен раз на школу дивитися, що вона зруйнована, ми тут не можемо більше сидіти на уроках, ми тут не можемо провести останній дзвоник".
Класна керівниця Тетяна Мишкун танцює разом зі своїми учнями. Говорить, стала частиною цієї школи й цього класу.
"Ця школа була не просто роботою, це було моє натхнення. Я тут знаходила себе, я тут познайомилась з моїм першим класом, вони забарвили моє життя емоціями й подарували мені молодість. Я не випадково з ними зараз танцюю їхній вальс шкільний останній, тому що я з ними перекинулася у молодість свою. Ми відчуваємо інтуїтивно, що це наша школа, і, хоч її уже фактично немає, це наша школа".
"Мій клас є збірним з двох класів постраждалих шкіл №21 і №18. Ми готувалися до випускного і вирішили прийти в школу, де вже, мабуть, жодного дзвоника не продзвенить. Також загинув один учень нашого класу — Гліб Желдак, для якого дзвоник уже не продзвенить у цьому житті, але я думаю, що він разом з нами. Ми завжди його пам'ятаємо", — говорить класна керівниця випускного класу Ірина Просяник.
Учні розповідають, вальс вони готували близько пів року. І танцюють його там, де планували, — на подвір’ї своєї школи.
"Ми мали випускатися із цієї школи, у цих датах і проводити репетиції тут саме, на цьому подвір'ї й на цьому майданчику, але росіяни забрали у нас цю можливість. І ми танцюємо тут, але ми танцюємо на її руїнах, і випускаємось вже із зовсім іншої школи", — каже випускниця дев'ятого класу Дар'я Ніколаєнко.
Як діти танцювали вальс — дивіться в сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
