23 травня у День Героїв біля Катерининського кафедрального собору в Чернігові урочисто відкрили тимчасовий меморіальний знак на честь українських захисників і захисниць, які загинули під час російсько-української війни.
Чому саме такий вигляд має пам’ятний знак, чия ідея та як її втілювали в життя, чи загрожує знаку з часом корозія, яким чином до створення долучилася "Чернігівська політехніка"? Про це розповіли уродженці Чернігова архітектор та автор пам'ятного знаку Юрій Кайгородцев та співавтор проєкту Петро Купріяненко в програмі "Праймвечір. Акценти" на "Українське Радіо Чернігів".
Про ідею меморіального знаку
За словами Юрія Кайгородцева, ідея меморіального знаку виношувалась матерями загиблих воїнів з 2014 року.
"Я зробив п'ять варіантів та запропонував їх для обговорення на зустрічі, на яку мене запросила одна з матерів. Побачивши нашу стелу загиблого у селі Количівка, яку ми виконували як держзамовлення, вона покликала нас із Петром на першу зустріч. На неї прийшло близько 50-60 людей (матері загиблих, представники громадських організацій, військової адміністрації, департаменту культури). Там усі, хто мав бажання долучитися до проєкту, презентували свої ідеї".
Також він розповідає, що загальною ідеєю меморіального знаку є те, що велика карта України може існувати лише завдяки тому, що перед нею стоять воїни ЗСУ. Тобто Україна не існувала би без воїнів.

"Задум спеціально був не моногендерного порядку, як раніше, у Другу світову війну, адже і жінки в ЗСУ, і чоловіки в ЗСУ рівноправно віддали в цьому випадку своє життя, щоб ми тут із вами в Чернігові, у місті героїв, сиділи і вільно розмовляли".
Як розповідає Петро Купріяненко, концептуальний проєкт вони почали розробляти чотири-п'ять місяців тому.
"Саме виробництво безпосередньо зайняло майже шість тижнів кропіткої щоденної роботи. До речі, до якої були залучені і студенти, і викладачі технічних університетів, зокрема "Чернігівської політехніки". Тобто була можливість до цього пам'ятного знаку доторкнутися тим, хто бажав, спробувати зробити свій вклад через таку посильну працю. Команда працювала в кількості приблизно 18 людей. Це постійні співробітники, які кожен день приділяли певний час створенню даного об'єкту".
У "Чернігівській політехніці" спеціалісти прорахували конструкції та повністю були залучені в процес. Кожен день була нова технологічна розробка, яка покращувала естетичний вид фінальної стели, каже Юрій.

Із чого зроблений пам’ятний знак
Основний матеріал меморіального знаку – на 90% метал, крім самої основи, де є відсів, зазначив Юрій.
"Чому метал? Тому що метал дозволяє зробити такі атектонічні літаючі конструкції. При правильних розрахунках, які зробили вищезазначені люди, ця стела не стоїть на п'яти-шести опорах, а вона ніби висить над землею й опори її максимально скриті. І саме правильний розрахунок металевих конструкцій та правильний підхід до підбору металу дозволяє зробити такий ажурний результат".
Також під час створення цього меморіального знаку застосовували новітні технології, зокрема роботизовані ЧПУ-станки, плазморіз і лазерний станок.

"Щодо самої конструкції, якщо подивитися, то вона здається нібито такою тонкою. Але можна сказати, що це такий немаленький парус, який може рухати невелику яхту. Тобто конструкція схильна до вітрових навантажень, тому точки фіксації мають бути надійними. І там у нас, в принципі, у чотири-п'ять разів певні вузли перевищують запас міцності саме на цей прорахунок. Це чіткий математичний розрахунок".
Петро Купріяненко на питання, чи стійкий цей меморіальний знак до корозії або температурних коливань, відповів так:
"Тут використовувався метал різної товщини, залежно від елементу. Уся мапа України вирізана зі стального листа товщиною три-чотири міліметри. Насправді це досить не тонкий матеріал, але незалежно від товщини металу, будь-який метал може піддаватися корозії, – це фізичні процеси. Що ми робили для уникнення цього? Ми професійно підійшли до фарбування, тобто вся конструкція спочатку гарно зачищалася, піскоструїлася до білого металу. Потім уже в сухому приміщенні в технологічних камерах ми наносили цинковий ґрунт у два шари й лише після цього два шари порошкового фарбування".
Також Юрій відзначив, що метал, із якого виконували цей знак, український та придбаний у Чернігові. Загалом з роботою цей меморіальний знак коштував благодійникам та волонтерам 530 тисяч гривень.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.