Біля Катерининського собору у Чернігові 8 травня попрощалися із військовослужбовцем Віктором Войниковим. У цивільному житті чоловік був художнім керівником театру танцю "Екватор" обласного філармонійного центру та головою обласного осередку Національної хореографічної спілки України. Чоловік загинув 30 квітня 2025 року. Як розповіла його дружина Лариса Войникова, це сталося під час бойового навчання на полігоні. Попрощатися з бійцем прийшли знайомі, друзі та колеги.
За словами Лариси Войникової, Віктор із семи років займався народною хореографією.
"Дуже любив танець. Все своє життя присвятив танцю".
Сам же Віктор Войников у 2016 році розповідав журналістам про свій шлях до танців так:
"У мене є двоюрідні брати, вони військові льотчики і вони хотіли мене з батьком віддати в колишнє Суворівське, зараз Івана Богуна, якщо я не помиляюсь, військове училище. Я тоді перелякався, 10 років дитині, і я кажу: «Тато, ні, я краще піду танцювати»".
У 2023-му чоловік доєднався до лав Збройних сил України, каже Лариса Войникова. 30 квітня цього року Віктор загинув. Йому було 42.
"Він у 77-й десантно-штурмовій бригаді. Мав звання молодший сержант. Але при виконанні, при навчанні бойовому, сталася трагедія саме на полігоні. Подробиць я не знаю", — говорить Лариса Войникова.
Жінка розповідає: батьки Віктора живуть у Запорізькій області, їхнє село наразі в російській окупації.
Попрощатися з чоловіком прийшли знайомі, друзі та колеги.
"Віктор відомий хореограф, балетмейстер, керівник театру танцю “Екватор”. 20 років пропрацював у філармонійному центрі, в різних колективах, в Академічному народному хорі, в Академічному ансамблі “Сіверські клейноди”. Це десятки постановок, це сотні концертів, різних шоу. Для філармонійного центру, для всієї мистецької спільноти України — це дуже тяжка втрата", — говорить заступник гендиректора обласного філармонійного центру Олександр Соломаха.
Колега загиблого, артист балету обласного філармонійного центру, Олександр В’яжевич згадує:
"Знав Вітю дуже давно. Дуже гарна людина, дуже професійна. Комунікабельна. Ніколи ні в чому не відмовляв".
Художній керівник Чернігівського академічного народного хору Володимир Коцур говорить: вони й нині в програмах використовують постановки Віктора Войникова.
"Разом постановки всі, які сьогодні є у нас в наявності, в програмі, – ми всі разом робили. Він як хореограф, а я як музикант".
Лариса Войникова каже: Віктор був сімейною людиною і вони дуже чекали на доньку. Незабаром їй виповниться 10 років.
У 2016 році Віктор Войников розповідав журналістам про свою доню так:
"Доня народилася і вона оце хоче потанцювати, на телефоні вмикаю музику і каже: “На” і все. От саме, щоб вона на руках у мене була. Кажу: “Тато втомився”, але доня є доня. Доня — то святе".
Поховали Віктора Войникова у Чернігові на кладовищі "Яцево".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
