Черкасець Богдан Руденко — учасник двох українських революцій — Помаранчевої та Гідності. У першій — голодував, а в іншій — виходив на протести до облдержадміністрації.
Тоді не знали, яку ціну доведеться заплатити за свободу, але разом з одногрупниками стояли до останнього, розповів Суспільному Богдан Руденко.
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького серед усіх фото Богдан Руденко знаходить і своє. У 2004 році, під час Помаранчевої революції, він навчався на історика.
Тоді йому було 19 років. Пригадав: разом з одногрупниками виходили на мітинги й голодували проти тиску керівництва університету:
"Нам казали за кого голосувати, нам казали, який вибір ми маємо зробити. А це викликало супротив. Ми з цим були незгодні".
За два тижні голоду студентам вдалося "скинути" з посади тодішнього ректора. Та головне — вони показали всій Україні та світу, що вибір за народом, зазначив Богдан Руденко:
"На той момент ми розуміли, що потрібно рухатися вперед. Ми чітко розуміли, що або ми йдемо в Європу, і йдемо до свободи, або просто задавлять усі наші свободи, нашу гідність".
Під час Революції гідності, яка була через десять років, Богдан теж не стояв осторонь. Тоді вже був старшим і все було не так романтично.
"Дуже це все було воєнізовано. Якщо в роки Помаранчевої революції теж були військові сутички, але все одно було не так агресивно, як відбувалося під час Революції гідності".
Ціна, яку заплатила Небесна сотня, – страшна. Але без цих жертв нині про демократію не могло б бути й мови, додав чоловік:
"Це не можна виправдати. Про це дуже важко говорити. Особливо, коли ти знаєш тих людей, які загинули, коли ти знаєш рідних, які переживали втрату своїх близьких людей".
Нинішні студенти про ці події знають здебільшого з підручників і розповідей очевидців, розповіла другокурсниця Анастасія Вдовиченко. Але, вважає, що це було недаремно:
"Це було таким важким шляхом, шляхом втрат, кровопролиття. Проте, якби ми не прожили цих етапів, до цього ми б не мали того, що не маємо зараз".
Обидві революції сформували українську націю в її сучасному вигляді, розповів історик Віталій Масненко. Особливо — Майдан 2013-2014 років.
"Якби не було одного й іншого майдану, навряд чи Україна могла вистояти зараз в нинішніх умовах. Саме Майдан виявився тією силою, яка стримувала і тоді спроби Росії контролювати Україну, і зараз стримує нинішню російську агресію. Майдан показав, що українці — це є нація, причому нація, яка може самоорганізуватися навіть при слабкості влади. Навіть, якщо влада діє проти народу".
Нагадаємо, 21 листопада в Україні відзначається День гідності та свободи. Цей день встановлений указом президента 13 листопада 2014 року на честь початку двох подій — Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року.
