У Черкасах на фасаді черкаського вищого професійного училища будівельних технологій відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Михайлові Чабаненку. 31-річний захисник загинув 16 серпня 2022 року, захищаючи Україну.
Михайло був старшим сержантом, і дошку на його честь символічно відкрили 18 листопада, в День сержанта Збройних сил України, розповіла його сестра, військовослужбовиця Інна Шкляр.
Інна Шкляр пояснила: на її думку, такі меморіальні дошки — це, в першу чергу, нагадування суспільству про полеглих захисників:
"Реалії нашого життя такі, що проходить час і це забувається. Хоча родина не забуде ніколи. Щодня нові Герої з'являються, щодня хтось гине, і про тих, хто загинув рік, пів року тому вже не згадують. Пам'ятник, меморіальна дошка, назва вулиці — це бажання зберегти пам'ять про людину, яка дійсно цього заслужила".
Брат був молодшим від неї на шість років, додала пані Інна.
"Але він для мене особисто Герой. І мені, хоча я більше за нього служила, є на кого рівнятися. Якщо до цього в мене були зовсім інші герої, на моїй службі були такі люди, на яких мені хотілося рівнятися, і мені хотілося бути на них схожими, то тепер в мене є, свій «домашній» герой, на якого мені хочеться рівнятися. Я хочу бути таким, як він, але, напевно, в мене не вистачить сміливості. Але мені є на кого орієнтуватися", — пояснила сестра.
Військовий капелан Державної прикордонної служби отець Рафаїл зазначив: на його думку, така пам'ять потрібна і нинішньому, і майбутнім поколінням:
"Сьогодні ми відкривали пам'ятну дошку Герою України Михайлові. Ця дошка більше потрібна для нашого сьогоднішнього покоління, для майбутнього покоління. Вона безпосередньо нагадує і буде нагадувати, якою ціною здобувається наша незалежність, наша свобода, і яка ціна неправди. Тому що коли йде обман, тоді діти свого народу мусять стояти за правду, віддаючи своє життя. Михайло пішов воювати за правду, мир, справедливість. І поклав, на жаль, найдорожче, що мав — своє життя".
Викладачка загиблого захисника — майстер виробничого навчання Наталія Шукленко, додала:
"Я його, як кажуть, і мамка, і майстер, і всі разом. Він добре навчався, жив тут у гуртожитку в нас. Дружив із хлопцями, з групою. Був хорошою дитиною. Так вийшло, що пройшли роки і повернуся до нас на дошці наш Герой. Дуже важко про це говорити".
На думку викладачки, такі дошки відкривати потрібно:
"Це добре, що такі дошки відкривають зараз. Буде пам'ять наступним поколінням, усі бачитимуть, що ми вшановуємо наших випускників. Вони наші Герої".
