У Черкасах 31 серпня понад пів тисячі людей долучилися до всеукраїнського забігу "Шаную воїнів, біжу за героїв України". Учасники долали дистанцію у два кілометри.
Такий забіг у Черкасах відбувся вчетверте, розповіла Суспільному організаторка заходу, директорка Черкаського обласного центру фізичного здоров’я населення "Спорт для всіх" Марія Шелест.
За словами пані Марії, нині, в серпні 2024 року, долучилося 507 учасників. Це найбільша кількість за попередні чотири роки проведення забігу.
"Цей захід хоч і має форму фізкультурно-оздоровчого, але він більше не про спорт, а про вшанування полеглих воїнів. Кожен учасник отримав реєстраційний номер, у якому зазначене ім'я загиблого воїна з Черкаської області. Тобто кожен біг за людину, яка віддала своє життя за Україну", — пояснила вона.
Також вона розповіла, що учасників розподілили за віковими категоріями:
"Цьогоріч ми дещо змінили. Були дві дитячі вікові категорії, оскільки практика попередніх років показала, що молодь дуже підтримує цю ініціативу. Також долучилися спортсмени — професійні та аматори, і окремо ми виділили категорію ветеранів війни, військовослужбовців та працівників сектору безпеки і оборони".
Учасники пробігли два кілометри — від меморіального комплексу на Пагорбі Слави до Палацу одружень і у зворотному напрямку.
Брат загиблого військового Дмитро Поляков прийшов подолати дистанцію у два кілометри разом із дружиною та сином.
"Ми бігли за мого рідного брата, який загинув на війні торік (у 2023 році — ред.). Він захищав Київщину, Київ, Харківщину, але вже коли поїхав на Донеччину, вона його у нас забрала", — розповів він.
Учасник забігу Андрій Лавренко зазначив: коли біг разом із друзями, то відчував, що їхній загиблий знайомий Євген Саража поруч. І не лише на зображеннях на футболках, а й в думках:
"Якщо людина залишається в пам’яті, вона з нами назавжди. Це наш спільний товариш, колега — спортсмен. Ми йому присвятили цей забіг".
Корейці Джон Джемін та Олена Лім переїхали до Черкас з Мелітополя. Розповіли: війна змусила їх сім місяців пробути в окупації. Нині ж вважають своїм обов'язком долучитися до пам’ятного забігу.
"Я вважаю, що єдність — це важливо. Важливо долучатися, підтримувати. Є близькі для нас люди, чию пам’ять ми хочемо вшанувати. І взагалі потрібно об’єднуватися і щось робити разом", — зазначив Джон.
Олена додала, що, на її думку, такі заходи дійсно об'єднують:
"Це, мабуть, той мінімум, який можемо ми зробити для вшанування наших героїв. У нас є загиблі наші рідні, близькі, тому ми долучилися, щоб підтримати цей єдиний дух, вшанувати їхню пам'ять".
Бігла за загиблих воїнів прийшла і Вікторія Охріменко:
"Багато знайомих і близьких людей загинули на війні. Ми бігли за двох дуже близьких людей для нашої сім'ї — це однокласники наших батьків, але вони обидва були як члени родини — це Юрій Марчевський і Леонід Даценко. Це важливо, тому що треба пам’ятати, якою ціною нам все дається".
До заходу Вікторія долучилася із сином. Розповіла: вони ходять на пробіжки разом, тому на забігові теж вдвох. Поруч із ними, але в думках, додала і чоловік, який нині обороняє країну.
Нацгвардієць Анатолій Турчак каже: сьогодні він — один із найстарших учасників. Йому 53:
"Я тренувався, бігав по півтора-два кілометри.Намагаюся підтримати себе в формі, бігаю. Я не на швидкість біг. Хотілося б прийти першим, але ж куди мені проти молоді".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
