Історія меліорації в сільськогосподарському товаристві "Дружба", що на Черкащині, розпочалася у 2020 році, коли кукурудза повністю засохла в полі та не утворила жодного качана. Нині там на понад 2000 гектарах продовольчих культур використовують 15 дощувальних машин.
Зрошення посівів дає удвічі більший врожай, розповів Суспільному заступник директора товариства Артур Налбандян.
Як впливає посуха і спека на якість ґрунтів і на майбутній урожай?
Волога взагалі відіграє ключову роль у врожайності сільськогосподарських культур. З кожним роком все більше спеки, вища добова середня температура. І в результаті цього ми втрачаємо головний елемент — вологість ґрунту. Вона знижується, культура не розвивається, так, як повинна, не має доступу до мінеральних речовин, які знаходяться в ґрунті. Також, коли верхній шар ґрунту засихає, то ми зіштовхуємося ще з такою проблемою, як ерозія ґрунту. У нас все сильнішими стають вітри. Можливо, це якраз пов'язано з такими перепадами температур, і верхній шар певним чином здувається такими сильними вітрами. Відповідно, чим більше він висихає, тим дрібнішою стає фракція, схожою на пісок. Також важливим елементом є біологічна активність ґрунту. І сьогодні сучасна агрономія багато звертає на це увагу.
На вашу думку, які культури найбільше потерпають від спеки?
Соя має такий удар через надвисокі температури. Якщо ми повернемось у 2020 рік, тоді соя ще давала якийсь базовий урожай, але урожай кукурудзи ми і багато сусідів взагалі не збирали. Цього року якраз і почалася історія меліорації в нашому господарстві, коли кукурудза повністю засохла, не утворила качана.
Як ви організовуєте оптимальне зволоження ґрунтів?
На сьогодні це відбувається в ручному режимі. Є агрономи, люди, які відповідають за зрошення, які мають плани, наприклад, на пʼять-сім днів, скільки має бути опадів на полі, враховуючи природні. І також те, що ми робимо за допомогою дощувальних машин. Також є план певних агрооперацій, тобто, коли техніка заїжджає і в цей момент поле має бути сухе. Тобто коригується ще залежно від агрооперації. Але ми плануємо в майбутньому доопрацювати цей момент і поставити датчики, які вже будуть нам говорити про вологість ґрунту, вміст в певному шарі, у відсотковому співвідношенні. У результаті, якщо ми поставимо, наприклад, три таких датчики на поле, то зможемо автономно організувати зрошення.
Ви забезпечуєте вологість ґрунту за допомогою дощувальних машин і вже здійснили модернізацію меліоративних систем. Як це відбувалося і що змінилося?
Зрошування було на цих територіях, але досить давно. Наскільки я знаю, то десь з 90-х років воно перестало працювати. Потроху потім зруйнували, десь рознесли чи викопали, забрали металеві труби, вивезли, продали їх. Коли ми вже почали господарювати на цьому підприємстві, меліоративна система була в тому стані, в якому її не можна було використовувати. Постало питання модернізації чи відновлення всього цього у 2020 році, саме тоді, коли була найбільша посуха за ту історію, яку я пам'ятаю на цьому господарстві. І ми почали з відновлення державних насосних станцій. Ми забезпечили основне фінансування. Водне агентство теж допомагало своїми людьми, але нам довелося змінити помпи, поставити нові засувки, відновити колектор, тобто повністю відновити помпову станцію. Ці насоси вже мають майже в чотири рази більшу економію по кіловатах, що сьогодні стало взагалі надважливим. Потім ми докупили ще 11 дощувальних машин, які вже були під'єднані до Боровицької насосної станції. Тобто вода рухалася по внутрішньогосподарських магістралях.
Наступним етапом стала співпраця з такою міжнародною організацією, як USAID АГРО. Вони нам були готові допомогти і надали грант для відновлення Трушівської насосної станції, але поки що, на жаль, державні органи не передають нам у приватну власність і тому ми не можемо її модернізувати. Тому було прийнято рішення докупити ще дві дощувальні машини і три крила дополиву кутів. Крило дополиву кутів дає змогу додати ще 100 метрів і таким чином ми збільшуємо десь на 16% площу зрошення. Тому що кругова машина вписується у квадрати, і зрозуміло, що є кути, які не дозрошуються. Тому така система трохи допомагає ще збільшити площу зрошення.
Упродовж якого часу дощувальна машина повинна зрошувати площу?
Все дуже залежить від самої дощувальної машини, її розміру і діаметра трубопроводів, або ж пропускної спроможності цієї машини. У нас є машини, які можуть пропускати 350 літрів в секунду, а є і 500 літрів. І залежно від площі, яку вони мають зрошувати, це буде різна кількість днів. Але при нашій середній нормі зрошування, це буде чотири-пʼять днів — одне повне коло машини.
Яку площу посівів культур маєте цього року?
Усього в господарстві 2650 гектарів землі, із них на сьогодні вже 2000 маємо під зрошування. Основний напрямок, який ми взяли — це вирощування батьківських ліній зернових. Це ділянки розмноження для того, щоб отримувати в результаті посівний матеріал. Також ми вирощуємо кукурудзу, ячмінь, пшеницю, сою. Від товарного соняшника відмовились через те, що він забирає багато поживних речовин з ґрунту, засмічує поля.
Чи рахували, скільки води ви використовуєте в сезон?
Це орієнтовно 2000 кубів на один гектар. Якщо ми беремо 2000 гектарів, то це чотири мільйони кубометри води за сезон.
Чи рентабельно вам мати 15 дощувальних машин з такою витратою води?
Іноді більш рентабельно, іноді менш. Тому що в першу чергу це буде залежати від ціни на збіжжя. Якщо ми говоримо про кукурудзу, то ціна на неї було від 100 до 200 доларів за тонну. Уже від неї буде залежати рентабельність вирощування цієї культури. Але в цілому тут ми говоримо більше не про рентабельність, а про виживання. Тому що ми очікуємо, що за пʼять-десять років Черкащина матиме такий клімат, як зараз Херсонщина. Ми туди вже неодноразово їздили, спілкувалися з колегами. Той, хто у них сьогодні не має зрошення, той не може контролювати свою врожайність. Якщо ми сьогодні технологічно хочемо отримувати певний рівень врожайності, то маємо забезпечувати певний рівень водозабезпечення. І коли немає природних опадів, ми можемо на це повпливати. Тому щороку маржинальність також може змінюватись порівняно з землями не під зрошенням. Результат в даному залежатиме від природних опадів. А тут ми самі контролюємо цей результат. І це для нас є основною причиною, чому ми відновили зрошувані системи.
Ви порівнювали площі без зрошення і ось із такою меліоративною системою? Чи вижила б кукурудза, якби її не поливали?
Кукурудза без зрошення ще виглядає більш-менш, хоча ми очікуємо різницю у два рази по урожайності. Між кукурудзою зі зрошенням та без. По сої, мабуть, різниця буде в три рази. Відповідно, в цьому році такий меліоративний захід буде виправданий.
Це на ціну якось повпливає?
Очікуємо на зростання цін. Ми як агровиробники завжди його очікуємо, але багато буде залежати від світових цін. Ми не єдиний гравець, наприклад, по кукурудзі. Це буде конкуренція з США, Бразилією, і буде дуже багато залежати від того, який урожай буде в них. Конкретно всередині країни урожай буде нижчим. Відповідно ціна, скоріше за все, на внутрішньому ринку буде вищою. Але все одно буде залежність від світової ціни.
Ви один з перших ініціаторів об'єднання водокористувачів в Україні. Як це впливає на вашу діяльність і які переваги в об'єднанні фермерів?
Перша і головна перевага, яку ми всі бачили і хотіли від цієї реформи, це якраз передача зрошувальних мереж у власність організацій водокористувачів. Організація водокористувачів — це спільнота фермерів, які мають землю на певній зрошувальній мережі і можуть зрошувати свої землі тут. Тобто це питання модернізації та збільшення продуктивності помпових станцій, збільшення площ, які ми можемо зрошувати. Це була перша і найголовніша причина, чому ми пішли на створення цієї ОВК. Потім приємним бонусом таким був грант від USAID в розмірі 500 тисяч доларів для модернізації саме насосної станції. Але все воно зупинилося більше, як на рік, тому що закон поки не працює, держава її не передає. Держава не може сьогодні забезпечувати необхідний рівень модернізації чи взагалі вкладати кошти в модернізацію. Аграрій готовий, тому що ми хочемо контролювати ризики. Ми не готові завтра залишитись без урожаю взагалі. Тому організація водокористувачів — це дуже гарна ініціатива, реформа дуже хороша, але хотілося, щоб вона запрацювала.
Міністерство агрополітики заявляє, що підтримує фермерів, зокрема, щодо модернізації меліоративних систем. Відчуваєте державну підтримку?
Так, дійсно, вони підтримують. Там, правда, є певне обмеження бюджету. Але ми також отримали за результатами 2021 року, в 2022 році, якщо я не помиляюсь, шість мільйонів гривень державної підтримки. Ти спочатку сам робиш, відновлюєш, модернізуєш, потім держава компенсує певну вартість від твоєї затрати. У нас там було приблизно в розмірі 20%. Тобто є підтримка і класно, що вона є. Ми вдячні за це.
Інтерв’юерка — Вікторія Пожар
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
