"Завжди мав у запасі смішну історію": спогади про загиблого на війні ексменеджера "Суспільне Черкаси"

"Завжди мав у запасі смішну історію": спогади про загиблого на війні ексменеджера "Суспільне Черкаси"

Ексклюзивно

"Завжди мав у запасі смішну історію", — так про Євгена Старинця пригадують його побратими Расмус і Табак. Євген два роки очолював черкаську філію Суспільного, із початку повномасштабної пішов боронити Україну. 30 квітня 2022-го загинув у боях під Попасною на Луганщині. Йому було 47.

До Дня журналіста — спогади колег та друзів.

Євген Старинець у 2017, коли черкаська обласна державна телерадіокомпанія стала філією Суспільного мовлення, її очолив, розповіла менеджерка Суспільне Черкаси Віта Каюк:

"Саме Євген Євгенович, як фундатор Суспільного, отримав табличку «Суспільне Черкаси» понад пʼять років тому".

Перші прямі ефіри та ранкові випуски новин. Усе — за його керівництва. Менеджерські питання, пригадала пані Віта, легко вирішував завдяки досвіду:

"Він працював до цього на посаді директора з фінансових питань. Він щоранку провідував кожен кабінет кожного працівника, запитував завжди, чи все гаразд".

Знаючи Женю, не здивувалася, що він пішов боронити країну, додала Віта Каюк:

"Такий вчинок — це було дуже типовим проявом його характеру".

Спогади про Старинця
Військові Расмус і Табак. Суспільне Черкаси

Зі Старинцем познайомилися в перший день повномасштабної пригадують Расмус і Табак. Тоді ж усі троє, добровольці, зустрілися в місцевій теробороні.

"Наші ліжка були поруч, ми жили в одному приміщенні, невеликий кубрик, ми його так називали".

Разом вони й вирушили й на фронт, коли дізналися, що там потрібне підсилення:

"Ми зайшли в Попасну якраз 30 квітня. Плюс-мінус, нас завезли туди на броні десь о четвертій-пʼятій ранку, вже світало, дали нам пару годин на відпочинок. Був спочатку постріл, вибух, і Женя так встає і каже: о вже і спать не хочеться".

Підбадьорювали один одного, як могли. Та виконуючи своє перше бойове завдання, потрапили під мінометний обстріл:

"Старинця контузило дуже, бо він мені казав: кричи голосніше, бо я нічого не чую. Старинець мені допоміг ще турнікет докрутити, тому що після поранення і через стан важкий, я попросив докрутити, він мені докрутив", — розповів Расмус.

Коли пішли забирати тіло загиблого побратима, Євгенович разом з іншими пораненими лишився на точці евакуації, пригадали військові:

"Я думаю: який довгий день, коли воно вже все закінчиться. І знову ж таки, думаю, зараз донесу, а там Старинець, уже знайшов нам місце де будемо ночувати. І тут випадково заходимо за кут. І бачимо ще два тіла. Ну Женю було важко не впізнати".

Друг Женя, життя якого забрав уламок снаряда "Смерч", тепер назавжди у їхніх спогадах.

"Він не трусив, він за цей день встиг і товариша врятувати, і відстрілюватися. Старинець Женя взагалі був такий кумедний, балагур. У нього завжди була якась нова історія, і ця історія із якимось неймовірним кінцем, що слухаєш і навіть не розумієш, чим вона може скінчитися. В кожному разі це була якась смішна історія", — пригадав військовий.

нарис про Євгена Старинця
Дружина - Наталія Старинець. Суспільне Черкаси

Цих жартів бракує тепер як ніколи дружині Євгена – Наталії. Утім присутність чоловіка відчуває. Живе він у спогадах та колекції Жені. У їхній кімнаті, як і колись, старовинні ікони, картини та годинники:

"Він куди не приходив, то всюди ремонтував годинники. Всюди, і в нас вдома їх дуже багато. Один з годинників на другу річницю його загибелі просто сам по собі запрацював. Це, мабуть, якийсь знак – жити далі".

Спогади про Євгена Старинця
Дружина Євгена Старинця тримає в руках його світлину. Суспільне Черкаси

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

На початок