На Черкащині починають квітнути яблуні, подаровані понад сто років тому селекціонерами Симиренками.
Мале Старосілля на Смілянщині відвідували три покоління родини Симиренків, розповів Суспільному місцевий житель Олександр Михненко. Він досліджує історію рідного краю за архівами та розповідями старожилів.
За словами Олександра Михненка, тамтешні яри та долини Симиренки засадили авторськими сортами яблук. Назви деяких із них вже й забулися за півтора століття.
"Наприклад стара яблуня – Тітовка. Наші діди, прадіди займались цим садівництвом. Великі такі хороші яблука у неї", — пояснив пан Олександр.

Олександр Михненко народився і виріс у Малому Старосіллі. Історією рідного краю зацікавився, коли вийшов на пенсію. Її по фрагменту збирав від старих людей. Назбирав на кілька книг. Провів пан Олександр екскурсію для нас. Починає історію з оглядового майданчика:
"Ось бачите — це вид на наше село, на стару частину. Тут кожне місце береже історію".

Чимало цих історій пов’язані із родиною Симиренків. Кілька поколінь цього роду розвивали садівництво і виводили нові плодові сорти, пояснив пан Олександр. Найвідоміший – яблука Ренет Симиренка. Деякі сорти, які ростуть у селі важко знайти десь іще, додав пан Олександр. Та й звичні для багатьох – смакують інакше.
"Там мені розказують про Циганку. Але вона зовсім інша Циганка, а істинна Циганка: такі ребриста і як покалатаєш яблуко, там зернятка, коли вона ціла".

Тут, у Малому Старосіллі, розповів Олександр Михненко, селекціонери теж не припиняли експериментувати.
"В далині лісок. Там жив Ладимир. Дід. Він (Симиренко - ред.) до нього приїжджав теж і там саджав яблуні. На одній яблуні 15 щеп було у нього", — розповів пан Олександр.
Яблуні цієї, щоправда, вже немає. Згоріла, розказав пан Олександр. І від хати мало що лишилося. Показав:
"А оце тут — хата була, і розетка осталась, і фіранка. Вже скільки років минуло".

Яблуню із рожевим цвітом видно здалеку. Як зветься сорт, пояснив дослідник, ніхто з місцевих вже не пам’ятає. Левко Симиренко в 1905 році роздав селянам близько семи тисяч саджанців, щоб засаджували свої обійстя.
"Усього близько двох з половиною тисяч сортів різних вивели. Допустимо, Циганка, із старих сортів, Папіровка, Пепінка, Опрута. Їх зараз тільки старі люди знають", — розказав Олександр Михненко.
Столітні, безгосподарчі, подекуди вже й із порожніми стовбурами яблуні продовжують цвісти і родити, розповів Олександр Михненко. У його сімейному фотоархіві від шістдесятих років щороку більшість травневих знімків саме на фоні яблуневого цвіту. А ще ці яблуні добре зимують та дуже смачні.


Надсилайте новини про події з життя на Черкащині