Перейти до основного змісту
Навчилася бути опорою для свого чоловіка: як підтримати людину, яка повернулася з війни

Навчилася бути опорою для свого чоловіка: як підтримати людину, яка повернулася з війни

Ексклюзивно
дружина військового з Черкащини
Анна у канівському ветеранському просторі "Патріот" на тренінгу "Особливості спілкування з військовими. Правила бою". Фото: Суспільне Черкаси / Роман Назаренко

"Я хочу, щоб вашу статтю прочитали, якомога більше жінок, у яких чоловіки воюють на фронті", — звернулася до нас пані Анна. Розповіла, що її чоловіку, який повернувся із зони бойових дій, із важкого психологічного стану допомогли вийти родина та психолог.

Анна — дружина військового. Коли почалася російська агресія у 2014 році переживала за свого чоловіка, але тримала емоції у собі. Допомогла їй психологиня міського центру соціальних служб. Відтоді навчилася і сама підтримувати свого чоловіка.

Чоловік Анни добровольцем поїхав на фронт у 2014 році, ще коли треба було звільняти захоплений російськими бойовиками Ігоря Гіркіна Слов’янськ. Відтоді повертався додому у тимчасові відпустки, продовжуючи служити у Збройних Силах.

"Був декілька разів поранений, лікувався у госпіталі. Лікарі встановили у нього інвалідність третьої групи і у 2021 році комісували його", — розповіла Анна.

Згодом чоловік повернувся на роботу у податкову службу, сподіваючись влитися у мирне життя. Проте після повномасштабного вторгнення знову став на захист держави. Анна залишилася дома з трьома дітьми. Нині вона шиє для військових спеціальний одяг у волонтерському центрі. Щоб позбутися стресу, викликаного хвилюванням за життя чоловіка, ще у 2015 році почала ходити до групи підтримки з психологічної допомоги Канівського міського центру соціальних служб. Нині там проводить індивідуальні заняття психологиня центру соціальних служб Юлія Зозуля.

Психологиня з Канева Юлія Зозуля
Психологиня з Канева Юлія Зозуля. Фото: Суспільне Черкаси / Роман Назаренко

Тренінги і робота у групах підтримки – ще один напрям роботи психологині. Щосереди у центрі відбуваються тренінги, де можна отримати необхідну інформацію як подолати стрес та взяти участь у практичних вправах.

"У групі підтримки немає лекцій, там збираються люди, які розповідають про власні емоційні відчуття, діляться переживаннями. Група невелика до 10 людей – це сприяє формуванню довірливої атмосфери. Моя ціль — допомогти впоратися людині з її тривожним станом. Якщо людина буде розраховувати на свої внутрішні ресурси, тоді її загальний стан стабілізується".

Анна розповіла, що звернулася до Юлії, оскільки здоров’я чоловіка погіршувалося, вдома йому ставало погано, коли наставала ніч:

"Кричав, відчував трупний запах. Йому увижалося, що кидає гранату. Після контузії сидів у кріслі і качався. Не спілкувався зі мною", — пригадала жінка.

Щораз після відвідин психологині набувала впевненості:

"Після того, як ми поспілкувалися з Юлією, у мене з’явилися сили допомагати своєму чоловіку. Поки не стабілізується психологічний стан, жодні ліки не допоможуть".

До центру також ходили жінки, у яких чоловіки були на війні. Спільні проблеми їх зблизили.

"Важливо, щоб Анна та інші жінки прийняли ситуацію, як є – зрозуміли, що на військову службу вони вплинути не можуть. Поки триватиме контракт або мобілізація, військові не повернуться. Увесь цей час такі жінки живуть у напрузі, їм треба кудись діти свої переживання. На ситуацію може вплинути психолог, який ці переживання направить у конструктивне поле, використовуючи, малювання, танцювальну терапію, арттерапію та інші практики. Інакше людина викидатиме свою тривогу на роботі або вдома, може замкнутися у собі. Наслідком стресу можуть бути розлади травлення і головні болі", — розповіла психологиня.

Юлія Зозуля для заспокоєння людей у своїй практиці використовує звукову чашу, глюкофон, калімбу – інструменти звукової терапії.

"Зі звуковою чашею я познайомилася, коли навчалася на терапевта з травмафокусу у Великій Британії. Відчула, що моїх знань недостатньо і треба залучати нові інструменти. Вібрації звукової чаші наче підсвідомо заколисують людину. Глюкофон – ручної роботи інструмент, яким створює мелодії людина: вона відволікається від буденних клопотів, занурюється у медитацію. Калімба дає можливість відчути різні емоційні почуття", — пояснила Юлія.

Психологиня з Канева Юлія Зозуля
Звукова чаша. Фото: Суспільне Черкаси / Роман Назаренко

Психологиня з Канева Юлія Зозуля
Глюкофон. Фото: Суспільне Черкаси / Роман Назаренко

Психологиня з Канева Юлія Зозуля
Калімба в руках у Юлії Зозулі. Фото: Суспільне Черкаси / Роман Назаренко

По зовнішності людей, їхніх емоціях і одягу можна побачити результати роботи психолога. Юлія Зозуля додала, що жінки, які справилися зі стресом, міняють темні кольори на світлі:

"Жінки посміхаються, починають спілкуватися між собою, вживають слова «я можу», «я справляюся», «сьогодні спекла торт» тощо. На зустріч, замість одягу кольору хакі своїх героїв-чоловіків, одягають білий гольф та інші світлі тони".

У Канівському міському центрі соціальних служб працюють вісім людей із яких п'ятеро – це фахівці із соціальної роботи. Вони працюють із різними вразливими категоріями людей, у тому числі одинокими матерями, внутрішньо переміщеними особами, сім’ями військових, розповіла директорка установи Валентина Яворська. Психологиня Юлія Зозуля за 2023 рік провела 404 індивідуальні консультації для 73 сімей.

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок