Корейський клуб розпочав роботу 4 лютого в Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка. Його організатори — корейці Джон Джемін та Олена Лім. Вони переїхали до Черкас із Мелітополя, де майже сім місяців жили в окупації.
Корейський клуб має об’єднати в стінах книгозбірні переселенців із Мелітополя, корейців, які проживають у Черкасах, та всіх, хто цікавиться східною культурою, розповіла Суспільному провідна бібліотекарка відділу соціокультурної діяльності, реклами та PR бібліотеки імені Тараса Шевченка Ольга Дяглюк.
Джон Джемін родом із Південної Кореї. Понад десять років тому він приїхав до України як місіонер. Залишився в країні, одружився з місцевою кореянкою з Мелітополя Оленою Лім. Української мови він не знає, за перекладачку йому — дружина Олена.
"2008 року я приїхав в Україну, в Крим, відтоді я знаходжуся тут. Мені подобається в Україні: тут гарна природа, багато землі, можна багато чого вирощувати. Щодо української мови: у мене є Олена, яка знає українську мову і може бути перекладачкою, тому я українську не вивчаю. Загалом мені погано дається вивчення мов. А моїй дружині пощастило більше", — розповів переселенець.
Втім на "Слава Україні!" Джон може українською сказати "Героям слава!". Корейська сім'я зберігає свою культуру та звичаї, зокрема в харчуванні: Джон та Олена надають перевагу рису, але не їдять хліб. Чоловік власноруч готує традиційні страви. Замість виделок використовують металеві палички.
Джон Джемін розповів, що за місяці тимчасового проживання в Черкасах встиг побачити місто, зокрема, музеї, які його вразили.
"Ми не так давно в Черкасах, але ми вже побачили природу, були в музеї. Під час крайнього візиту до музею там було боляче знаходитися, особливо, коли переглядали виставку про сучасну війну в Україні", — розповів Джон Джемін.
Олена Лім народилася в Узбекистані. Коли їй було три роки, сім'я переїхала в Україну. Олена, попри те, що є етнічною кореянкою, корейської мови не знала, а вивчила її вже проживаючи в Україні. Втім українською мову знає та прагне її вдосконалювати розповіла кореянка.
"Я не приїхала з Південної Кореї. Я — етнічна кореянка. Народилася в Узбекистані. Коли мені було три роки, ми переїхали в Україну. Мені пощастило, що я навчалася в українській школі. Попри те, що Мелітополь — більше російськомовний, володію українською, утім не так добре, як хотілося б. А корейську я сама вивчала, бо мої батьки її вже не знали. До нас приїхали місіонери з Кореї, і тоді я почала вивчати корейську", — розповіла Олена Лім.
Джон та Олена познайомилися в Мелітополі, коли Джон приїхав туди як місіонер. До цього він був у Криму. Подружжя сім місяців перебувало в тимчасово окупованому Мелітополі, звідки вимушено евакуювалося до Черкас.
"Ми майже сім місяців жили в окупації. Більше не могли там залишатися. Бо до нас прийшли й сказали: тиждень вам на те, щоб зібратися, і щоб вас тут не було. Мій чоловік із Південної Кореї, громадянин. Нам довелося виїхати, саме в той час, як там проводився референдум. Черкаси нас прийняли", — розповіла кореянка.
У тимчасово окупованому Мелітополі Запорізької області при бібліотеці діяв корейський культурний центр, розповіла кореянка Олена Лім. Коли до міста ввійшли російські підрозділи, працівники книгозбірні рятували не лише фонд, а й техніку та цінні атрибути партнерів. Таку самовідданість поцінували відвідувачі й організатори корейського центру. Тож коли Олена та Джон вимушено евакуювалися на Черкащину, вони пішли до бібліотеки з надією, що їх так, як і вдома, гостинно приймуть і допоможуть відновити роботу клубу.

"У Мелітополі учасниками клубу були жителі міста, переважно дівчата, молодь, які цікавилися корейською культурою", — розповіла кореянка.
За словами Джона, зустрічі учасників клубу в Мелітополі відбувалися офлайн.
"Корейський клуб ми відкрили в Мелітополі. І проводили його офлайн для того, щоб навчати молодь мови, розповідати їй про культуру, але й допомогти молоді у спілкуванні з людьми, навчити чогось доброго, етики поведінки, щоб було багато друзів, як спілкуватися з батьками. Тому зустрічі відбувалися безпосередньо. На одному з останніх уроків учениця подякувала за те, що почувається людиною", — розповів Джон.
Ці слова учениці його вразили. Він додав: коли з дружиною приїхали до Черкас, то й тут вирішили відкрити корейський культурний клуб із такою ж місією.

Ініціатива про відкриття клубу належить корейцям Олені та Джону, а бібліотекарі її схвально сприйняли та допомогли з реалізацією, розповіла завідувачка відділу літератури іноземними мовами Черкаської обласної бібліотеки імені Шевченка Олена Гаркуша.
"Представники корейської громади завітали з пропозицією відкрити при обласній універсальній бібліотеці імені Тараса Шевченка клуб, де б вони могли спілкуватися рідною мовою, навчати всіх охочих, знайомити з культурою та звичаями та при цьому зберігати власну самобутність. Звичайно, ми були раді допомогти людям у цьому. Росіяни позбавили їх домівок, але не зламали, не вирвали із душі почуття національної ідентифікації, не стерли історичну пам’ять", — прокоментувала Олена Гаркуша.
Бібліотекарка розповіла, що Південна Корея "присутня" в Україні, зокрема в Черкасах, товарами, фільмами. А в клубі є можливість вивчити корейську мову.
За словами Олени Лім, корейський клуб працюватиме при бібліотеці на вихідних, ймовірно, в суботу. На заняття чекають всіх охочих ознайомитися з корейською культурою. Нині на курс корейської мови вже зареєструвалися три десятки людей. Олена Лім розповіла, що дітей не навчатимуть, втім готові навчати підлітків віком від 14 років. Обмежень за кількістю людей не буде. За словами Олени Лім, якщо набереться багато учнів, то їх поділять на групи. Перші заняття будуть базовими, ознайомлювальними.
"Будемо вивчати хангиль — корейську абетку. Освоюватимемо базу: навчатимемося читати й писати. Корейська мова дуже легка. Абетка дуже легка. Через три уроки ми вже читаємо. У корейській абетці 40 літер, більше, ніж в українській. Хангиль визнаний найраціональнішим алфавітом. Можна швидко писати. Зазвичай мало хто з людей, які знайомляться з мовою, зупиняються на досягнутому. Початковий рівень всі опановують. На курсах ми також розповідатимемо, як вивчати корейську мову. Бо ми не знаємо, скільки перебуватимемо в Черкасах. А учні, коли нас не буде, й далі зможуть вивчати мову", — прокоментувала Олена Лім.

У корейському клубі також розповідатимуть про корейську традиційну та сучасну культуру, тхеквондо — бойове мистецтво, олімпійський вид спорту та національний вид спорту в Південній Кореї. Спілкування буде живим, розповіли організатори. На зустрічах можна буде почути пісні з корейських телесеріалів.
"Зокрема, я співатиму пісню, яка звучала в дораміТелесеріалі «Куміхо»Південнокорейська телевізійна драма, хто дивився, той знає", — розповів Джон.

Джон Джемін пояснив, що Корея вважається країною східного етикету і ці знання, якими можна послуговуватися в повсякденні, організатори хочуть передати черкасцям та гостям міста.
Олена та Джон сподіваються зустріти на курсах переселенців із Мелітополя та корейців для подальшого культурного спілкування. Нині підтримують зв'язки з учасниками корейського клубу, який діяв у Мелітополі.

Джон Джемін розповів, що відмовився виїжджати до Південної Кореї, бо в Україні має друзів. А справжні друзі мають бути поряд, коли важко. Родина Олени нині проживає в Кореї — на історичній батьківщині, але переселенка також не збирається евакуюватися до рідних.
Що відомо
- Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка має досвід співпраці з національними меншинами, традиції організації мовних клубів та роботи з внутрішньо переміщеними людьми, розповіла бібліотекарка Ольга Дяглюк.
- Партнерські відносини з Польським культурним центром імені Кароля Шимановського тривають протягом десятиліть, у бібліотеці діють розмовні клуби німецької та англійської мов, які проводять волонтери та носії мови.
- Після повномасштабного вторгнення Росії в України розпочав роботу розмовний клуб української мови для переселенців у межах проєкту "Єдині" від Ініціативи "Навчай українською".
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України