У Черкасах 6 липня півтори сотні людей прийшли на акцію "Не мовчи — полон вбиває", щоб підтримати військовополонених та безвісти зниклих.
Люди принесли прапори та плакати, повідомила з місця події кореспондентка Суспільного Ірина Ткач.
Люди вишикувалися під деревами вздовж бульвару Шевченка з плакатами, закликали проїжджих повз водіїв підтримати їх — посигналити.
До акції долучились близько 150 людей.
Черкащанка Любов чекає на сина з полону пів року:
"Наш син Владислав потрапив у полон 22 грудня 2024 року. Служив у різних бригадах. Він з побратимами був 40 днів на позиції, не вдалось їх вивезти звідти, й потрапив у полон. Зв'язку з ним немає пів року. Чекаємо його".
Черкащанка Яна також чекає на сина з полону. Туди він потрапив у 2024 році.
"Десять місяців як зник безвісти і вся його група. Я ніби між небом і землею. Чекаю на його повернення, на повернення всіх. Я вірю, що він живий, в нього троє діток. До останнього ходитиму на акцію, хочу, щоб повернулися всі. Він зник в Покровському районі в населеному пункті Мемрик 30 серпня 2024 року. Про нього — досі жодної звістки немає", — прокоментувала вона.
Брат черкащанки Марини — захисник Маріуполя, понад три роки він знаходиться у полоні, розповіла жінка:
"Мій рідний брат вже четвертий рік в полоні. У полон потрапив у Маріуполі. На даний час у нас немає ніяких відомостей про нього. Знаємо лише, в якій колонії знаходиться. Чи доходять до нього наші листи — теж не знаємо. Від нього отримували одного листа ще тоді, коли потрапив у полон".
"Чекаю на сина, 2001 року народження. Був захисником Маріуполя, позовний його — «Гайдамак». Наразі він — безвісти зниклий. Тіло не повернули. Ми чекаємо його, чекаємо всіх", — прокоментувала черкащанка Ірина Мишалова.
Пані Людмила щонеділі приходить на акцію:
"Мій син Дмитро з 2022 року знаходиться у полоні, виходячи з «Азовсталі» за указом президента. Тепер він в полоні, а ми його чекаємо. Щонеділі приходимо на акцію. З ним зв'язку не було, проте хлопці, яких звільнили з полону, телефонували на його прохання. З ними по сьогоднішній день спілкуємось, вони підтримують нас. Тепер чекаємо разом".
За словами співорганізаторки акції, мами загиблого азовця Оксана Коцуконь, до акції просять долучитися усіх громадян:
"Ми збираємося щонеділі, про це кажемо, пишемо, нагадуємо. Запрошуємо звичайних громадян міста навіть тих, у кого з рідних нікого немає на фронті. Якщо родину ще не торкнулася війна, ми все одно просимо приходити на акцію, бо ми дуже потребуємо будь-якої допомоги та підтримки. Коли ми бачимо, що українцям не байдуже, це трішечки додає сил, це їх тримає і надихає боротися далі за своїх рідних, які в полоні чи безвісти зниклі".
