У Черкасах 11 травня відбулася акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих захисників "Не мовчи — полон вбиває".
У цей день всі охочі одягли вишиванки в знак підтримки матерів, які чекають синів вдома, повідомила Суспільному співорганізаторка заходу, мати полеглого азовця Оксана Коцуконь.
З прапорами, плакатами та з надією в серці Дарія Малимон щотижня приходить на акцію. Рік тому її тато зник безвісти:
"Він зник безвісти з 22 на 23 травня 2024 року. Тато зателефонував до мене 21 травня ввечері. Він, мабуть, відчував, що щось станеться. Він сказав, що він нас дуже любить, сказав, що обов'язково повернеться, і все".
В День матері вітає маму за двох. Разом загадують одне бажання — почути його голос знову і щоб він, як завжди у мирному житті, в цей день для мами приніс її улюблені квіти, додала Дарія Малимон.
Інна Рямова приходить на акцію, аби нагадати суспільству про те, що багато полонених не повернули додому:
"Чекаю на повернення свого чоловіка. Ось уже понад 10 місяців ми не знаємо, що з ним. Його вважають безвісти зниклим. Від командування немає ніяких новин. Зник він на Донецькому напрямку, у населеному пункті Північне. Наразі там дуже нестабільна ситуація і найбільше обурює те, що штурмовиків дуже мало обмінюють. Їх за три роки повернули, порівняно з іншими, дуже мало".
Дарія додала, що намагається щонеділі приходити на цю акцію.
"Тут вже всі стали рідні. Цими акціями ми хочемо нагадати суспільству, що не так усе добре в нас в країні, як дехто можливо думає. Хочемо привернути увагу громадськості, щоб вони розуміли, що це не лише наш бій, а і бій усієї нації. Хотілося, щоб штурмовиків якомога частіше і систематичніше включали в обмін їх", — прокоментувала вона.
Вісім місяців тому чоловіка Ольги Садовської повернули з полону.
"Мій чоловік був в полоні, в 57-й бригаді, Луганський напрямок. Ми його звільнили 14 вересня 2024 року. Він був у полоні з початку війни. Майже два роки і чотири місяці був в полоні. Тому ми з того часу ходимо на акції, продовжуємо боротися за його побратимів.
Тож тепер вона бореться за повернення його побратима, який нині в полоні і засуджений на 16 років:
"Дуже складна ситуація побратима, який 5 квітня став на захист і того ж дня його взяли в полон. Є підтвердження, що у Росії його засудили на 16 років. У нього є сестра, дві маленькі дитини і чоловік сестри теж воює на Донецькому напрямку. Тому я хочу дуже допомогти в боротьбі за свободу і волю Босовича Юрія Олександровича, 1994 року народження. Навіть є відео, де в нього пальці були понівечені, поломані, а також руки всі були в бинтах, перебинтовані дві руки, але потім це відео пропало", — прокоментувала Ольга Садовська.
Ольга Садовська на акцію одягнула вишиванку. У такий спосіб, з її слів, люди об'єднуються:
"Тому, що нам важливо об'єднуватися разом і кричати за свободу полонених, тому що вони не можуть в полоні про себе кричати, вони мовчать. Тому ми маємо бути їхнім голосом і за них кричати й боротися. Тому ми всі разом об'єднуємося".
Співорганізаторка заходу, мати полеглого азовця Оксана Коцуконь розповіла, що сьогоднішня акція акцентована на Дні матері:
"Сьогодні, 11 травня, всі відзначають День матері. На жаль, саме в реаліях сьогодення немає святкового настрою, це більше про матерів, які переживають сьогодні складні часи: хтось очікує дитину, сина чи доньку з фронту, хтось очікує з полону, шукає безвісти зникло, хтось очікує на тіло, щоб з ним попрощатися. Тому сьогоднішній День матері — це свято з присмаком гіркоти".
Оксана Коцуконь додала, що акції проводять щонеділі з жовтня 2024 року:
"Щонеділі в нас акція і на кожній акції долучається все більше людей з інших міст, які приїздять спеціально на акцію".
В акції взяли участь близько 150 людей.
