У Черкасах 4 травня відбулася акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих воїнів "Не мовчи — полон вбиває".
На Соборній площі з прапорами й плакатами зібралися близько 200 черкащан — рідні, друзі захисників, волонтери, військові та небайдужі містяни. Водіїв, які проїжджали повз, закликали посигналити та підтримати родини воїнів.
Черкащанка Ніна прийшла на акцію разом з донькою та сином:
"Чоловік мій, батько моїх дітей — Волошенко Сергій Володимирович з позивним «Травень». Він служив у 110-й ОМБР, був водієм-механіком. Зник під час виконання бойового завдання під селом Благодатне Волноваського району 9 грудня".
Нині родина не знає, що з ним, утім сподіваються знайти:
"Що з ним — ми не знаємо. Сказали, що була складна ситуація бойова і пошукові дії вести неможливо. Територія вже окупована. Маємо надію і молимо Бога, що десь може колонія, але чекаємо і сподіваємося. Кожного разу виходимо на акцію перевернути увагу суспільства. Це донька Лілія, вона випускниця в цьому році. Вона мріє станцювати вальс з татом на випускному", — розповіла жінка.
Брат Валентини брав участь в АТО з 2015 по 2016 рік, зараз його вважають зниклим безвісти:
"У мене зник безвісти брат 24 червня 2024 року в Очеретиному Донецької області. Він вийшов на позицію 22 червня і зник зв'язок. Командування відповіді не дає. Акт розслідування прийшов, що зник безвісти".
Зі слів Валентини, брат був приряджений до 110-ї аеромобільної бригади. На війні з перших днів:
"Був в АТО з 2015 по 2016 рік. Із 3 березня 2022 року на війні. Десять місяців не знаємо нічого, не чуємо. Чекаємо, сподіваємось, що живий і десь у полоні".
Людмила чекає сина з полону з 2022 року. До Черкас з Мелітополя переїхала після початку повномасштабної війни:
"У 2022 році він вийшов з Азовсталі. Ми його досі чекаємо, ми самі переселенці з Мелітополя, тепер ми його тут чекаємо".
Черкащанка Інна прийшла на акцію з маленьким сином, щоб нагадати про зниклого безвісти чоловіка:
"Мій чоловік був танкістом, його прирядили до піхоти. Він і добу не пробув на позиції. Зараз вважається зниклим безвісти, частина каже, що він загинув. Я все-таки сподіваюсь, що він живий. Я прийшла з сином, є ще старша донька, син на жаль не бачив свого батька жодного разу".
Окрім нагадування про зниклих безвісти та військовополонених, сьогодні згадують й одну з бригад, розповіла співорганізаторка заходу Оксана Кокуконь:
"Завтра буде чергова річниця створення бригади Азов, з якого розпочались ці акції. Зараз щонеділі на акціях з’являються нові люди, яких об’єднує спільне горе. Ми стараємось підтримувати одне одного і гуртуватися. Відтепер ми вирішили проводити акції щонеділі о 16 годині, а не о 12 раніше".
Черкащанка Анна прийшла підтримати рідних військових 110-ї бригади, де проходив службу її батько:
"Я приєдналась до акції, тому що мій тато загинув в Авдіївці. Зараз я підтримую рідних 110-ї бригади, побратимів мого тата. Важливо підтримувати рідних і близьких зниклих безвісти, полонених, показувати, що люди розуміють, що їх рідні не забуті. Ми всі маємо боротися, щоб їх знайшли й повернули на нашу землю".
Чоловік черкащанки Анастасії зник на покровському напрямку 2024 року:
"Він був війцем 110-ї окремої механізованої бригади, до війська долучився добровільно на початку повномасштабної. Спочатку він служив на Черкащині та 2024 року його відправили на Покровський напрямок, там зв'язок з ним обірвався. Завтра буде рік, як немає жодної інформації, невідомість ця просто вбиває із середини. Так хочеться, щоб він повернувся додому живим. Намагалась знайти його самостійно, однак ці пошуки не дали жодного результату".
