Перейти до основного змісту

"Рятуюсь від болю втрати волонтерством" — мама загиблого із Житомирщини військового розповіла про сина

Жителька Пулинської громади, що на Житомирщині, Надія Черниш втратила через російсько-українську війну єдиного сина — військовослужбовця ЗСУ Іллю Вікарчука. Суспільному розповіла, що для того, аби біль утрати не був таким гострим, вони щодня разом із онукою — 13 річною донькою її сина Дариною — ходять до місцевого волонтерського центру, де плетуть маскувальні сітки та разом із іншими пакунками відправляють їх для воїнів на передову.

За словами жінки, її син Ілля Вакарчук загинув, коли йому було 34 роки. Звістку про це вона отримала 25 травня 2022 року. Відтоді, каже, волонтерська робота відволікає її від суму, а думка про те, що маскувальні сітки, які вони з онукою та іншими волонтерками громади плетуть, можуть врятувати воїнів на фронті, наповнює її життя сенсом.

Мама загиблого військовослужбовця Іллі Вакарчука Надія Черниш разом із його донькою Дариною плетуть маскувальні сітки для воїнів на передову, Пулинська громада ,25 лютого. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська
"Мені стало набагато легше відтоді, як я почала приходити у цей волонтерський осередок. Дуже зібраний і дружний колектив. Тут я відволікаюся від сумних думок. І сам процес подобається, адже він приносить користь нашим воїнам, які нас захищають на фронті російсько-української війни", — сказала Надія Черниш.
Надія Черниш, мама загиблого захисника України із Житомирщини Іллі Вікарчука, Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Маскувальні сітки та посилки, які відправляють на фронт представниці волонтерського центру, Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Мама загиблого військовослужбовця Іллі Вікарчука пригадала, що її син не уявляв свого життя без війська. Для нього, каже, це була справа всього його життя.

"Він служив за контрактом у Житомирі у 13 батальйоні 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади з 2018 року. Як пішов служити, то мріяв бути у війську до кінця. Казав, що не уявляє себе цивільним. Бо у цивільному житті він не має що робити", — розповіла Надія Черниш.

За словами жінки, її син був дуже дисциплінованою та відповідальною людиною як вдома, так і на службі.

"Спокійний, врівноважений. Йому подобалося, що в армії є дисципліна і завжди треба бути у формі. Завжди є конкретні завдання і режим", — сказала мама загиблого військового Іллі Вікарчука.

Надія Черниш пригадала, що коли її син був на фронті, то з ним практично не було зв'язку.

"Ми з ним тоді жодного разу не розмовляли. На початку війни не можна було з лінії фронту спілкуватися телефоном. До нього не можна було додзвонитися. Номер був заблокований", — розповіла жінка.

З її слів, у травні 2022 року її син Ілля Вікарчук отримав смертельне поранення під час бою поблизу села Довгеньке на Харківщині.

"Він загинув внаслідок танкового обстрілу від вогнепального осколкового поранення у груди", — сказала Ніна Черниш.
Портрет полеглого за Україну військовослужбовця Іллі Вікарчука, Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Куточок пам'яті про загиблих воїнів у волонтерському центрі, Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Нагороди та фото загиблого за Україну військовослужбовця Іллі Вікарчука, Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Указом президента України Ілля Вікарчук нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно), Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Мама загиблого воїна показала фотографії із сімейного альбому, на яких — її син Ілля. Каже, кожна світлина — тепла пам'ять про нього.

"Ось на цій фотографії мій Ілля з донькою на її випускному у дитячому садку. А ось на цій — він із Даринкою на руках, коли приймав військову присягу", — розповіла Ніна Черниш.
Портрет полеглого за Україну військовослужбовця Іллі Вікарчука та фото із сімейного альбому, Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Донька загиблого військовослужбовця Іллі Вікарчука 13-річна Дарина сказала, що її мама загинула від нещасного випадку, коли їй було 2 роки. Тоді вони жили у Коростені. Коли мами не стало, дівчинку забрала бабуся. Дарина пригадала, як після татової військової присяги вони їздили у гідропарк, де каталися на всіх атракціонах.

"Пам'ятаю, "чортове" колесо тоді було таке велике. А ще — ми ходили з татом по морозиво, на дитячих машинках каталися. Багато де ми тоді були. А потім, коли татові потрібно було їхати, то я зовсім не хотіла його відпускати", — розповіла донька загиблого військового Дарина.
Дарина, донька загиблого захисника України із Житомирщини Іллі Вікарчука, Пулинська громада, 25 лютого 2025 року. Суспільне Житомир/Тетяна Іскоростенська

Дівчинка та її бабуся сказали, що найбільшою їхньою спільною мрією є якнайшвидша Перемога для України. І щоб всі військові, які зараз захищають країну від російського війська, повернулися живими додому до своїх родин.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp

Топ дня
Вибір редакції