У селі Троща Вільшанської громади, що на Житомирщині, працівниці місцевого будинку культури у вільний від роботи час допомагають ЗСУ. Жінки виготовляють для воїнів теплі речі, грілки, готують їм смаколики, шиють плащі-намети, а також синьо-жовті прапори. Все через волонтерів передають на передову.
Про це журналістці Людмилі Семенюк розповів Вільшанський сільський голова Сергій Мельник.
За його словами, волонтерством працівниці Трощанського будинку культури та сільської бібліотеки займаються фактично із перших днів повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну.
"Не було такого дня за три роки, відколи розпочалася повномасштабна війна, щоб ці невтомні жінки із села Троща — наші працівниці культури — щось не придумали для підтримки українських воїнів-захисників. Вони виготовляли смаколики, окопні свічки, шили рукавиці, інші теплі речі, плащі-намети. Всього й не перелічиш, що вони за цей час організували власними силами та залучили інших для волонтерських справ. Окрім цього, вони влаштовували у громаді благодійні концерти, виступи, під час яких збирають гроші та передають їх для потреб ЗСУ", — сказав Сергій Мельник.
Голова громади також розповів, що наразі волонтерки із села Троща шиють синьо-жовті стяги.
"Вони й раніше шили прапори. Ще починаючи з 2022 року. Шили їх багато, а ми передавали їх у кожний старостат. На ці державні атрибути у громаді завжди був і досі є попит. Для патріотичних акцій, для оформлення патріотичного антуражу або інших подій. А ще — державні стяги ми, зазвичай, вкладаємо у пакунки від селян, які через волонтерів передаємо воїнам Сил оборони України на фронт. Ось і зараз у нас у громаді виникла ідея поповнити запаси синьо-жовтих стягів. Але тепер кожний пошитий прапор ми називаємо не просто український стяг і символ незламності держави, а — Прапор перемоги над ворогом", — розказав посадовець.
За словами керівниці Трощанського сільського будинку культури Любові Олійник, у волонтерську спільноту в тилу для допомоги військовослужбовцям вони об'єдналися відразу, як тільки відчули, що в цьому є потреба.
"Багато наших односельців у перші дні повномасштабного вторгнення російських військ пішли захищати Україну. Ми знали, як їм нелегко там, в окопах, тому вирішили, що всіма силами підтримуватимемо їх, а також інших воїнів. Вирішили, що волонтерство наразі має стати пріоритетним для нас. Спочатку виготовляли просто теплі речі для наших бійців: рукавиці, шкарпетки, грілки, окопні свічки, вітамінні горіхові-медові суміші, інші смаколики. А потім придбали швейне обладнання і почали шити плащі-намети та передавати їх на передову. Через деякий час подумали, що для підтримки воїнів у посилки для них будемо вкладати частину свого тепла — український стяг, який має їм показати, як ми в тилу дякуємо їм за наш захист, як ми віримо їм, що обов'язково переможемо і як чекаємо їх вдома. І почали шити стяги", — розповіла Любов Олійник.
Сільський швейний волонтерський цех у селі Троща, до складу якого, окрім Любові Олійник, увійшли художня керівниця будинку культури Олена Островська, бібліотекарка Людмила Костюк та ще дві місцеві жительки, запрацював у квітні 2022 року.
Одна із представниць волонтерської спільноти Людмила Костюк пригадала, що перші прапори вони шили із підручної тканини, бо спеціальної на той час не було.
"Спочатку ми шили прапори із підкладкової тканини. Окремо була синя, окремо жовта. Ми вирізали і зшивали їх докупи. Тканина була складна в роботі, слизька, але це нас не спиняло. Щодня ми кроїли і відшивали до 10 прапорів, а то і більше. Зараз шиємо українські стяги із дуже хорошої якості тканини — із атласу. За гроші місцевого благодійника із села Карпівці закупили декілька рулонів тканини. Шиємо більше прапорів і швидше, бо нам вже не потрібно спочатку зшивати тканину двох кольорів: тканина у рулонах вже двотонна. Прапори виготовляємо стандартні — 90 на 145 сантиметрів", — сказала Людмила Костюк.
За словами волонтерки Олени Островської, ця спільна волонтерська справа не тільки об'єднала, а й показала, як потрібна громаді сила патріотичного духу, на який надихає синьо-жовтий український стяг.
"Я то навіть і не задумувалася: волонтерити чи ні. Мої обидва сини — військовослужбовці. Обидва — офіцери, закінчили Житомирський військовий інститут і зараз, починаючи із 2014 року, захищають Україну від російської армії. А тому я не з чуток знаю, як українським бійцям потрібна наша підтримка і наша участь у наближенні перемоги. А відтак теж упевнена, що прапори, які ми зараз шиємо, точно стануть прапорами нашої перемоги", — сказала Олена Островська.
Окрім пошиття, волонтерки також приєднують прапор до дерев'яного тримача.
Раніше Суспільне розповідало, що жителі Вільшанської громади відправили на фронт бійцям ЗСУ чергову партію допомоги — 10 важких мотоциклів серій "МТ" та "Дніпро" і смаколики.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
