Перейти до основного змісту

"Українці повинні вміти думати про майбутнє", — виконавчий директор естонського центру міжнародного розвитку Клен Єрац

Два будинки сімейного типу для багатодітних родин та Центр захисту прав людини відкрили в Житомирі за підтримки уряду Естонії та Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV) у січні 2025. Які проєкти на Житомирщині планують реалізувати за підтримки Естонії у 2025 році, які реалізували вже та який досвід отримують естонці від співпраці з Україною – про це в інтерв’ю кореспондентці Суспільного під час візиту до Житомира розповів виконавчий директор ESTDEV Клен Єрац.

Яка мета вашого візиту до Житомира?

Що ж, цього разу ми завітали недарма. Іноді ми починаємо проєкти, а цього разу ми фактично їх завершуємо. Ми обіцяли побудувати будинки сімейного типу для прийомних родин, і ми тут, щоб відкрити два з них у місті Житомирі, а також Центр захисту прав людини. Тож цього разу це радше свято — прийти і завершити проєкти.

Розкажіть детальніше про будинки сімейного типу.

Будинки сімейного типу — це проєкт Фундації Олени Зеленської "Адреса дитинства". Цей проєкт, подібний до того, що ми маємо в Естонії. Ми називаємо це SOS-поселеннями, які ми фактично взяли з Австрії ще в ті часи, коли ми починали розвивати такий тип житла. Це проєкти для дітей-сиріт, які перебувають у сім’ях опікунів.

Таких сімей в Україні 200, і наразі 80 з них потребують житла. Минулого року, якщо я правильно пам’ятаю, Фундація Олени Зеленської побудувала 14 таких будинків, один з яких був з Естонії, який ми допомогли профінансувати, а також провели навчання для сімей. Сім’ї приїхали до Естонії, вони пройшли тренінги, а діти також потрапили до літнього табору. Ми допомогли сім’ям, і це те, чим ми і зараз займаємося.

Говорячи про самі будинки, які принципи враховувалися під час їх будівництва?

Я сам не архітектор, звісно. Ми їх наймали, проводили конкурс, тому над цим працювали найкращі архітектори. Мені також приємно сказати, що будинки розроблялися у співпраці українського архітектурного бюро та естонського. Вони разом виграли конкурс, а визначення будівельника було в компетенції української влади. Тож партнер по будівництву — фактично український, а модулі для будинків виготовляють в Естонії.

На даху цих будинків встановлені новітні сонячні панелі, це новітня технологія сонячної покрівлі. У нього модульна архітектура. Ми будуємо модулі, але в Житомирі також є досить великий завод модульних корпусів, ви також це робите. У будинках є укриття, є генератори. Тож, я б сказав, наразі це золотий стандарт для таких будинків, тому що жодного з таких будинків немає в Естонії. Ми спроєктували будинок під українські потреби. Тож якби ми будували будинок в Естонії, він, мабуть, був би таким же, який ми збудували тут.

Якою була вартість будівництва цих будинків?

Загальна вартість будівництва трьох будинків, які вже побудували, склала 2 мільйони євро. Отже, весь архітектурний конкурс, підтримка навчання для сімей, будинки, саме будівництво, а також сад і все, що включено. Це як, ми кажемо, ключі людям, щоб ви віддали все готове. У тому числі меблі, які є в будинку. Отже, 2 мільйони євро за три будинки.

Центр захисту прав людини, який ви згадали, також був відновлений на підтримку Естонського центру міжнародного розвитку. Працівники цього центру також проходили навчальний тренінг у межах цього оновлення. Яким навичкам вони навчалися під час цього тренінгу?

Ми побудували цей офіс, і він виглядає як звичайний естонський офіс, хоча насправді його спроєктував український дизайнер інтер’єру. Там сучасні естонські меблі. Але у нас також було чотири різні типи тренінгів. Були чотири групи людей, які приїхали до Естонії навчатися. І по-різному. Одним із тренінгів була підтримка та соціальний захист дітей, але працівники також відвідали в’язниці та пенітенціарні установи також, щоб побачити, як такий захист прав людини працює в Естонії. У нас є канцлер юстиції, наприклад.

Ми скоротили кількість ув'язнених, наприклад, в Естонії вдвічі. Повернення до в'язниць також скоротилося вдвічі. Тож насправді система працює. Це менше ув’язнених, менше навантаження на платників податків, але для цього потрібно було багато реформ. Отже, це те, що ми можемо показати, тому що ми не можемо розповісти про інший досвід, якого у нас немає. Ось що ми показали. Іноді це легко визначити на відстані, тому ми взяли ваших правозахисників, щоб побачити, як це працює. В Естонії зараз одна в'язниця порожня, тому що у нас не вистачає в'язнів.

Клен Єрац, виконавчий директор естонського центру міжнародного розвитку, Житомир, 16 січня 2024 року . Суспільне Житомир/Надія Назарук

Наступне питання про програму "IMPACT-Zhytomyr". Її презентували в Житомирі в листопаді 2024. У її рамках місцеві посадовці, голови громади мали б навчитися писати проєкти, які б сприяли розвитку громади, зробили б її кращою. Які результати показали посадовці?

Проєкт триває. Ви краще зможете оцінити результати, тому що ваші державні службовці повинні бути здатними просити більше фінансування, думати про майбутнє. Тому в контексті, наприклад, Естонії, ми мали іноземну допомогу. Естонія невелика, вона розміром з Житомирську область. Приблизно 1 мільярд євро допомоги за 10 років. А після вступу до Євросоюзу вона збільшилася в 10 разів. Тому, з одного боку, ви повинні мати якісні проєкти, якісні програми. В Естонії завжди говорили, що ми не звикли планувати. Ми дуже скептично ставимося до будь-якого планування, тому що ми родом із планової економіки Радянського Союзу. Тож кожен естонець дуже-дуже скептично ставився до планування. Але в основному планування — це те, як думати про майбутнє. Куди ти хочеш рухатися? І, очевидно, ми розуміємо, що зараз усі пріоритети, звичайно, на передовій, у тому, щоб допомогти Україні виграти цю війну. Але, звичайно, з іншого боку, ви також повинні вміти думати про майбутнє.

Одним із напрямків роботи в Житомирі, які визначили уряд Естонії та ESTDEV (Естонський центр міжнародного розвитку), є розвиток та підтримка професійно-технічних навчальних закладів. Які ми маємо результати в Житомирській області? Чи є якісь покращення у цій сфері?

Щодо професійно-технічної освіти я вперше приїхав до України, це був перший раз на цій роботі, це було минулого січня. Була конференція з відновлення, і ми також зустрілися з міністром освіти. Звичайно, була децентралізація, у процесі якої заклади профтехосвіти держава передала області. Таким був і ​​досвід Естонії, область не була реально підготовлена отримати ​заклади професійно-технічної освіти. Тож ми фактично взяли відповідальних людей і показали їм, як працює професійне навчання в Естонії.

Я родом із Радянського Союзу і пам’ятаю, що у заклади профтехосвіти ходили лише найгірші учні. Це повністю змінилося. Моя дитина ходить до профтехнічного закладу. Я насправді не кажу вам, що хотів би аби саме так було в Україні. Однак моя старша дитина проходить професійно-технічне навчання у сфері ІКТ та промисловості. Він навчається в профтехнічній школи, щоб стати ІТ-інженером у промисловому секторі. Отже, я б сказав, що це, мабуть, дуже-дуже велика зміна з точки зору менталітету, тому що раніше професійно-технічне навчання було дуже-дуже низькою ланкою освітнього циклу. Кожен хоче віддати своїх дітей до університету. Ніхто не хоче віддавати дітей до професійно-технічних закладів. Але в Естонії профтехосвіта вже працює таким чином, що якщо ви йдете до на професійне навчання, ви можете продовжити навчання в технічному університеті.

Клен Єрац, виконавчий директор естонського центру міжнародного розвитку та кореспондентка Суспільного Надія Назарук, Житомир, 16 січня 2024 року . Суспільне Житомир/Надія Назарук

Повне інтерв’ю із виконавчим директором ESTDEV Кленом Єрацом дивіться на Youtube-каналі Суспільне Житомир.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp

Топ дня
Вибір редакції