Впродовж 2024 року на Житомирщині 21 релігійна громада перейшла зі складу Української православної церкви Московського патріархату в підпорядкування Православної церкви України. Тенденція зміни конфесії зберігається, хоча це і менше, ніж у два попередні роки.
Про це в коментарі Суспільному Житомир розповів головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини та релігій управління культури та туризму Житомирської ОВА Олександр Пивоварський.
За його інформацією, впродовж 2024 року офіційно зареєстрували в Житомирській обласній військовій адміністрації документи про перехід із Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) до Православної церкви України (ПЦУ) 21 релігійна громада. Тоді як в 2022 році такий крок зробили представники 37 релігійних громад, а в 2023 році — 44.
"Загальна тенденція перехід до ПЦУ є. І перспективи УПЦ в духовній єдності з московським патріархатом в Україні туманні. Постійно людей стимулює переходити до ПЦУ те що робиться на сході нашої держави: масова колаборація, коли священики московського патріархату благословляють російських солдат на вбивство українців. Як каже голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський: "Скільки ще треба, щоб вбили, щоб люди зрозуміли, що таке московський патріархат?", — сказав Олександр Пивоварський.
Головний спеціаліст управління Житомирської ОВА розповів, що насправді прихильниками ПЦУ є більше релігійних громад, які:
- перейшли до ПЦУ з УПЦ Київського патріархату;
- перейшли до ПЦУ без державної реєстрації статусу юридичної особи.
"Стаття 8 "Закону про свободу совісті" взагалі передбачає діяльність громади без статусу юридичної особи. І тому може бути таке, що люди десь збираються в умовно обладнаному храмі в якомусь приміщенні. І вони вирішили, що з Московського патріархату переходять в ПЦУ, але документів у них немає. Таке теж може бути", — пояснив Олександр Пивоварський.
Щодо переходу з УПЦ Київського патріархату до ПЦУ, то він зазначив, що фактично це не вважається переходом, бо в громаді залишається той самий єпископ і та сама церква. Так за офіційною статистикою, в 2024 році до ПЦУ приєдналися 6 громад Київського патріархату.
"Фактично після прийняття Томосу Київський патріархат перестав існувати і став фактично називатися ПЦУ. Так як і Українська автокефальна православна церква, вона теж перестала існувати. І вони себе сьогодні відносять до ПЦУ. І це по суті не є переходом, вони просто, так би мовити, поміняли назву", — сказав Олександр Пивоварський.
Статистика переходів
Загалом, за інформацією Олександра Пивоварського, із 2019 по 2024 роки на Житомирщині до ПЦУ перейшли:
- 125 релігійних громад УПЦ Московського патріархату;
- 1 релігійна громада Російської православної церкви за кордоном;
- 87 релігійних громад з УПЦ Київського патріархату.
2019 рік
Фактично в 2019 році офіційно було зареєстровано 15 переходів до Православної церкви України.
- 9 — з УПЦ Московського патріархату;
- 6 — з УПЦ Київського патріархату.
2020 рік
- 8 — з УПЦ Московського патріархату;
- 27 — з УПЦ Київського патріархату.
2021 рік
- 1 — з УПЦ Московського патріархату;
- 21 — з УПЦ Київського патріархату.
2022 рік
- 27 — з УПЦ Московського патріархату;
- 37 — з УПЦ Київського патріархату.
2023 рік
- 43 — з УПЦ Московського патріархату;
- 6 — з УПЦ Київського патріархату;
- 1 — з Російської православної церкви за кордоном.
2024 рік
- 21 — з УПЦ Московського патріархату;
- 6 — з УПЦ Київського патріархату.
Раніше Суспільне Житомир писало про перехід в 2024 році до ПЦУ окремих релігійних громад Житомирщини.
До Житомирсько-Овруцької єпархії увійшли релігійні громади:
- Свято-Петро-Павлівського храму села Карвинівка Романівського благочиння (без настоятеля);
- Свято-Михайлівська релігійна громада села Карпівці Чуднівського благочиння (без настоятеля);
- Хресто-Воздвиженського храму села Антопіль Бердичівського (Андрушівського) району (без настоятеля);
- Свято-Покровського храму села Купище Коростенського району (без настоятеля);
- Іоано-Богословського храму села Мокре Баранівського благочиння (без настоятеля);
- Іоано-Богословського храму села Чижівка Звягельського благочиння (без настоятеля);
- Свято-Володимирського храму села Новини Пулинського благочиння (без настоятеля);
- Свято-Різдво-Богородичного храму села Рогачі Баранівського благочиння (без настоятеля);
- Свято-Троїцького храму села Краснопіль — разом із настоятелем протоієреєм Михайлом Шукостом;
- Свято-Вознесенського храму села Молочки — разом із настоятелем протоієреєм Михайлом Шукостом;
- Свято-Покровського храму села Бараші — разом із настоятелем протоієреєм Миколою Цапом.
- Свято-Димитрівська релігійна громада села Яроповичі — разом із настоятелем;
- Свято-Стрітенська релігійна громада села Прутівка — разом із настоятелем.
До Житомирсько-Поліської єпархії Православної церкви України:
- релігійна громада Свято-Хресто-Воздвиженського храму села Садове, що на Коростишівщині;
- Свято-Миколаївська релігійна громада села Сингаївка (без настоятеля).
Як написало Суспільне із посиланням на доповідь Управління Верховного комісара з прав людини від 31 грудня 2024 року, В ООН розкритикували Україну за відсутність "достатнього обґрунтування" розпуску релігійних організацій, зокрема Української православної церкви Московського патріархату.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp