Переселенка із Запорізької області 34-річна Яна з травня 2022 року живе у Житомирі. Понад два місяці вона працює диспетчером в обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Кореспондентам Суспільного Яна розповіла про життя в окупації, про роботу у Житомирі та свої мрії.
За словами Яни, у 2011 році вона закінчила Бердянський медичний коледж. Працювала фельдшеркою швидкої допомоги та диспетчером центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З перших днів повномасштабного вторгнення її місто опинилося під окупацією російських військових.
"Ми пробули вдома понад місяць. Нікуди не виходили, лише у разі великої потреби — за продуктами чи памперсами. На той час моїй молодшій дитині було лише пів року. Вибухи, ворожа техніка, яка проїжджала поруч, — було дуже страшно, і за дітей, і за себе. Ми вирішили, що більше так жити не можемо, і наважилися виїхати", — пригадала переселенка.
Яна розповіла, що спочатку разом із донькою та сином виїхала до Запоріжжя, а у травні 2022 року переїхала до Житомира. З 5 жовтня 2024 року, після проходження стажування, вона працює диспетчеркою у Житомирському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
"З першої зміни я почувалася дуже добре. Колеги завжди готові допомогти, якщо я щось підзабула чи потребую консультації. Жодного разу мені не відмовили. У нас дуже гарний колектив", — сказала диспетчерка.
"Ви знаєте, коли вона прийшла до нас, була дуже скована, зморена, зі страхом в очах. Але одразу було видно, що вона знає свою роботу. Зараз із нею працювати дуже легко. Вона ввічлива і відповідальна. Ми задоволені її роботою. Хочу побажати їй повернутися додому, у вільну Україну", — розказала завідувачка оперативно-диспетчерської служби Марія Коцюк.
Переселенка Яна розповіла, що завжди переживає за людей, які потребують допомоги.
"Коли я приймаю виклик, особливо якщо це щось критичне, я не заспокоюсь, поки не побачу в картці, що людину довезли до лікарні і надали необхідну допомогу. Лише тоді я можу зі спокійною душею йти додому", — говорить Яна.
Зі слів диспетчерки, не всі люди, які телефонують на екстрену лінію, розуміють її призначення.
"Буває багато викликів, де насправді допомога не потрібна. А в цей час бригада змушена обслуговувати такі непрофільні випадки, тоді як надходить терміновий виклик, наприклад, про ДТП з дітьми. Різні бувають ситуації, але непрофільних викликів справді багато", — ділиться Яна.
Переселенка розказала, що найбільше мріє про зустріч із рідними.
"Дуже хочеться додому. Хотілося б зустрітися з рідними. Сподіваємося на швидку зустріч", — сказала Яна.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp.
