25 грудня українці вдруге разом з усім християнським світом відзначатимуть Різдво Христове. У переддень збиратимуться на різдвяний Святвечір та загадуватимуть бажання. Якими були різдвяні традиції та обряди на Поліссі та що готували на спільну родинну вечерю, — розповіла Суспільному старша наукова співробітниця відділу етнографії обласного краєзнавчого музею Валентина Невеська.
Якщо говорити про Різдво традиційне, то потрібно дивитися у давні дохристиянські часи, коли люди вірили, що саме в цей час — в останній тиждень грудня народжується світ, сонце і Новий Рік, — каже етнографиня. Саме на Різдво, з її слів, із давніх-давен вірили, що це обрядове свято було пов’язане із циклами сонцестояння.
"Календар багатьох народів світу розпочинався зимовим поворотом сонця на літо, коли день починав збільшуватися, а ночі, навпаки, скорочуватися, тобто 25 грудня. В далекому дохристиянстві зустріч нового сонячного року називали Колядою, а в християнстві це — народження Ісуса Христа або Різдво", — сказала Валентина Невеська.
Зі слів науковиці, слово "Коляда" має три значення: Коляда — назва свята, Коляда — дідух або різдвяний сніп і коляда — пісня-колядка. А ще — вважалося, що Коляда — це давньоукраїнська богиня неба, яка народжує сонце.
"Свято Різдва згодом замінило Коляду, проте залишило нам у спадок давні народні обряди, які несуть в собі елементи святкового, радісного настрою, надію на новий щедрий урожай, здійснення мрій та бажань і, звичайно, колядки та щедрівки", — розповіла етнографиня Валентина Невеська.
Різдво або Коляда розпочинає двотижневі свята (святки), які тривають до 6 січня.
"Ці дні здавна полісяни віддавали Богові, прославляли Ісуса Христа, відвідували храми, ходили в гості до родичів, але не справляли весіль, хрестин, іменин та інших світських заходів", — сказала науковиця.
Напередодні Різдва — увечері 24 грудня на Святвечір здавна готували вечерю із пісних страв, головною із яких практично на всій території України була кутя.
"У цей день завершувався сорокаденний піст, і господиня готувала 12 пісних страв, кожна із яких мала своє особливе значення. Головну страву — кутю на Поліссі готували із вареного зерна пшениці (або ячменю) із додаванням меду і маку. Ця страва — відгомін далеких часів, коли люди не вміли подрібнювати зерно, але дуже його шанували. Вважалося, що кутя, зварена зі злаків на різдвяному столі, — це до щедрого врожаю у прийдешньому році. А ще — на стіл подавали страви із гороху, капусти, квасолі, інших овочів, а також гриби, рибу, голубці з пшоном, коржі з маком та узвар", — розповіла етнографиня.
Всі члени родини цього вечора повинні бути вдома і, діждавшись сходження першої зірки, разом сідали до столу вечеряти, — каже Валентина Невеська. Господар вносив у хату сніп зі злаків та соломи — дідух-коляду і встановлював його на покуті. Це був кут за діагоналлю від печі.
"Святий вечір, як і саме Різдво, мали багато традицій та обрядів, які відрізнялися між собою в залежності від регіону України, але в кожній традиції були закладені спільні сакральні бажання людей — за допомогою тих чи інших магічних дій, думок та намірів сприяти добробуту, щастю, здоров'ю родини, а ще — вдалому шлюбу у наступному році та спокою й миру на землі", — сказала старша наукова співробітниця обласного краєзнавчого музею.
Здавна у Святвечір перед Різдвом потрібно було прибрати домівку до свята, подумки попросити вибачення у тих, кого, можливо, образили, одягнути щось новеньке, а якщо немає такого, то хоча б один елемент білого кольору. Заведено також було запалювати в цей вечір свічки або розтоплювали камін, щоб залучити до будинку добробут і щастя.
Згідно із народними повір'ями, під час вечері перед Різдвом не можна було багато говорити, передачасно виходити з-за столу, а тим паче — із дому, щоб не впустити нечисту силу. Також не можна було лаятися, сідати до вечері в нечистому одязі, зустрічати Різдво із боргами. Також не можна було у цей вечір шити, в'язати, вишивати. І найголовніше — обов'язково зустрічати Різдво із чистими помислами та думками.
Колядувати на Поліссі, як і в інших частинах України, починали зранку 25 грудня.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
