У Житомирі 11 грудня родинам загиблих за Україну військовослужбовців передали державні та відомчі нагороди — орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, ордени "За мужність" ІІ і ІІІ ступенів та нагрудні знаки (посмертно).
Про це 11 грудня у Facebook написала пресслужба Житомирської міськради.
Ордени та нагрудні знаки отримали рідні семи воїнів: лейтенанта Володимира Савчука, солдата Дмитра Дубенюка, сержанта Олександра Василенка, сержанта Ігоря Голяченка, солдата Юрія П'ясківського, сержанта Миколи Кондратюка, підполковника Анатолія Пельца.
Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) нагороджений лейтенант Володимир Олександрович Савчук.
Володимир Савчук родом з Рівного. Навчався на Хмельниччині. Згодом закінчив Житомирський агротехнічний коледж і проживав у Житомирі. У Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова пройшов курси підготовки офіцерів та отримав військове звання молодшого лейтенанта. У квітні 2023 року у складі одного із військових підрозділів добровільно пішов захищати Україну від російських військ. 28 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання воїн отримав поранення, несумісне із життям. Йому було 34 роки.
Орденом "За мужність" II ступеня (посмертно) нагороджений солдат Дмитро Андрійович Дубенюк.
Андрій Дубенюк народився у селі Волиця Житомирського району. Зростав під опікунством бабусі, яка замінила йому батьків. Мріяв стати військовим та вступити до військового інституту. Після закінчення ПТУ із відзнакою став до лав ЗСУ. Захищати Україну від російського війська вирушив у жовтні 2020 року. За виконання військового обов'язку ще зовсім юним його відзначили державною нагородою "Ветеран війни" та грамотами командування ЗСУ. Загинув воїн під час виконання бойового завдання 19 червня 2022 року, але до рідного міста на щиті повернувся майже через 2 роки. Військовослужбовцю було 20 років.
Орденами "За мужність" III ступеня (посмертно) нагороджені: сержант Олександр Васильович Василенко; сержант Ігор Віталійович Голяченко та солдат Юрій Петрович П'ясківський.
Олександр Василенко родом із Київщини, але разом із дружиною та донькою жив у Житомирі. Україну від російських військ пішов захищати добровольцем у 2017 році. Перебував у багатьох гарячих точках АТО/ООС. Повномасштабну війну РФ проти України зустрів у лавах ЗСУ, напередодні підписавши контракт про військову службу. За сумлінне виконання військових обов'язків неодноразово був нагороджений почесними грамотами та відзнаками. 32-річний військовослужбовець загинув на Донеччині при виконанні бойового завдання 22 березня 2024 року.
Ігор Голяченко родом із Хорошівського району. Навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом. Займався підприємництвом, удвох із дружиною виховували двох синів, займався садівництвом та городництвом. Мав мрію розвивати власне фермерське господарство. Україну від військ РФ пішов захищати у перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання в момент артилерійського обстрілу російської армії у новорічну ніч 2024 року. Воїну було 45 років.
Юрій П'ясківський народився і навчався у Житомирі. Працював у приватному бізнесі. Любив мототехніку та риболовлю. Удвох із дружиною виховував сина. Україну від військ РФ пішов захищати добровольцем у березні 2022 року у складі Національної гвардії України. Загинув воїн 7 травня 2024 року. Йому було 37 років.
Нагрудним знаком "Знак пошани" (посмертно) нагороджений сержант Микола Павлович Кондратюк.
Микола Кондратюк народився і все життя проживав у Житомирі. Працював вчителем фізичного виховання у ліцеї № 23. Також викладав спортивні та бальні танці. У Житомирі його знали всі, хто займався танцями. Здобував професію менеджера. На захист України став у складі ЗСУ навесні 2022 року. Загинув 9 січня 2023 року, виконуючи бойове завдання під Бахмутом на Донеччині. Воїу було 43 роки.
Відомчі нагороди — нагрудні знаки "Сталевий хрест", "ЗА СЛУЖБУ" та "Хрест Військова честь" передали рідним підполковника Анатолія Радиславовича Пельца — їх захисник не встиг отримати при житті.
Із підполковником, військовослужбовцем, викладачем військового інституту імені Сергія Корольова Анатолієм Пельцем у Житомирі попрощалися 5 грудня 2024 року.
Анатолій Пельц народився на Волині. Закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище та розпочав військову кар'єру офіцера ЗСУ. У 2011 році Анатолій Пельц році звільнився у запас, але з початком агресії РФ проти України у 2014 році знову повернувся у стрій і став на захист держави від російського війська. З 2018 року працював викладачем Житомирського інституту імені Сергія Корольова. Воїн помер 3 грудня 2024 року.
Вічна слава і світла пам'ять нашим Героям.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp.