9 грудня відзначають Міжнародний день боротьби з корупцією. Журналісти Суспільного зібрали корупційні судові справи чиновників і депутатів з Житомирщини, які вийшли у площину медіа простору за останні кілька років і дотепер ці справи продовжують розглядати в судах.
1. Фіктивні медичні довідки для виїзду за кордон
У серпні 2023 року Служба безпеки повідомила, що ліквідувала у Житомирі ще один канал незаконного виїзду за кордон громадян призовного віку. Вартість таких "послуг" становила від двох з половиною до п'яти тисяч доларів США. Сума залежала від терміновості "замовлення". Учасники "схеми" за гроші пропонували чоловікам фіктивні медичні довідки про непридатність до військової служби за станом здоров'я.
До організації нелегального трафіку, за версією слідства, була причетна голова обласної військово-лікарської комісії Наталія Сич, яка діяла у змові зі спільниками — працівниками обласного ТЦК, адвокатом і посадовицею місцевої лікарні. Затриманим повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч.3 ст.368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ч.3 ст.332 (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України). Суд обрав запобіжний захід підозрюваним.
Зараз ця справа розглядається у Корольовському суді. Чергове засідання по справі призначено на 27 грудня 2024 року.
Наталія Сич також звернулася до суду — для стягнення матеріальної та моральної шкоди. Згідно з судовими документами позивачки, правоохоронці під час обшуку її житла вилучили у неї 24 600. Хоча ухвалою Житомирського апеляційного суду арешт грошей було скасовано, повернуто лише 23 200 доларів, решта — 1 400 доларів — зникла. Тому Наталія Сич вимагала стягнення з держави компенсації: 1 400 доларів як матеріальну шкоду та 100 тисяч гривень за моральну шкоду. Рішенням суду її позов частково задовольнили: призначили стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки 1,4 тисячі доларів. У задоволенні решти позовних вимог відмовили. Ця справа зараз на апеляції і розглядатиметься у суді наприкінці грудня.
2. Депутата підозрювали у привласненні бюджетних коштів на прибирання
У січні 2024 року Житомирська обласна прокуратура повідомила, що правоохоронці виявили незаконну схему привласнення грошей громади, виділених на прибирання вулиць Житомира. За версією правоохоронців, підозрювані оголосили тендер з прибирання та вивезення негабаритного сміття на умовах субпідряду. Фактичні роботи із прибирання виконували працівники комунального підприємства, використовуючи комунальну техніку. Гроші за виконану роботу перерахували підприємцю, який виграв тендер. Підозрюваним в організації схеми був Сергій Колесник — начальник комунального підприємства “Автотранспортне підприємство 0628” (КАтП 0628 — ред.), він же і депутат, який був обраний у Житомирську міськраду від нині забороненої партії ОПЗЖ.
Ухвалою Корольовського суду у січні 2024 підозрюваного начальника КАтП 0628 тимчасово відсторонили з посади, у березні за клопотанням прокурора відсторонення продовжили, але в липні Корольовський суд не продовжив тимчасове відсторонення і Сергій Колесник поновився на посаді.
У червні, згідно з повідомленням від прокуратури, підозру депутату перекваліфікували і у цій справі він проходив як організатор злочинного угруповання, а загалом, підозри по справі оголосили 5 причетним.
Служба безпеки наприкінці липня 2024 року повідомила, що провела досудове розслідування по справі та скерувала обвинувальний акт до суду.
Ймовірний номер справи 296/6801/24, проте документів по справі немає у відкритому доступі. Лише вказано, що чергове засідання призначено на 16 грудня 2024 року.
3. Нардепа від Житомирської області підозрюють у хабарництві
28 січня 2022 року під час спільної операції Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Офісу генерального прокурора одного з чинних народних депутатів затримали під час отримання півміліонного хабара за сприяння укладанню контрактів між приватними компаніями та лікарнею. За повідомленням голови фракції "Слуга Народу" Давида Арахамії, затриманим депутатом виявився Сергій Кузьміних, член фракції "Слуга Народу", обраний до парламенту за округом №67 (Житомирська область).
НАБУ та САП повідомили, що народний депутат не з’явився на допит, призначений на 1 лютого, і закликали нардепа виконувати вимогу закону. Через тиждень Кузьміних разом із адвом приходив до НАБУ, де його затримали для обрання запобіжного заходу. Прокуратура просила взяти його під варту на два місяці із можливістю застави у 49 620 гривень, проте згодом обрання запобіжного заходу Кузьміних перенесли. У подальшому адвокатка нардепа заявила про відвід слідчому судді Вищого антикорупційного суду Олегу Ткаченку. Згодом цей же слідчий суддя ухвалив рішення про привід Кузьміних на судове засідання.
В травні того ж року нардепу обрали запобіжний захід у вигляді застави. У липні НАБУ та САП завершили розслідування у цій справі. Дії нардепа кваліфікували за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України “Зловживання впливом”.
Адвокат нардепа у 2023 році подав заяву до Офісу Генерального прокурора та ДБР, звинувачуючи детективів НАБУ у перевищенні службових повноважень під час досудового розслідування, та у зловживаннях під час досудового розслідування. Однак суд не задовольнив заяву.
Справа по обвинуваченню за статтями, що передбачають кримінальну відповідальність за корупцію досі знаходиться у суді, 9 грудня 2024 року її вчергове розглядатиме Вищий антикорупційний суд.
4. Директора Бердичівської лікарні затримали на хабарі 140 тисяч гривень
У червні 2023 року Житомирська обласна прокуратура повідомила, що на одержанні хабара у 140 тисяч гривень за поставлене медобладнання викрили директора медзакладу. За версією слідства, директора КНП “Бердичівська міська лікарня” Анатолія Сову підозрювали у вимаганні в приватного підприємця "відкату" від вартості поставленого медобладнання. За укладеним договором, підприємець мав поставити лікарні медичне обладнання за бюджетні гроші, а директору лікарні віддати п’яту частину від отриманих коштів. Анатолію Сові повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.
Анатолію Сові обрали запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт, справу за підозрою у хабарництві скерували до суду, а підозрюваного директора відсторонили від посади.
29 лютого 2024 року суд зупинив судове провадження по справі щодо обвинуваченого Анатолія Сови до звільнення його з військової служби, на яку він був мобілізований наказом від 12 лютого 2024 року.
Паралельно зі службою по мобілізації Анатолій Сова продовжує судитися за поновлення на посаді директора КНП “Бердичівська міська лікарня” та оплату йому середньої зарплати за весь час вимушеного прогулу з дати його звільнення, тобто з 23 листопада 2023 року. У суді цю справу знову розглядатимуть 18 грудня 2024 року.
5. Заступника міського голови підозрюють у розтраті пального у воєнний час
У серпні 2022 року СБУ повідомила, що заступника Бердичівського міського голови Артема Азізова підозрюють в організації схеми розтрати пального. Йшлося про розтрату дизельного пального зі стратегічного матеріального резерву громади загальною вартістю більше одного мільйона гривень. Правоохоронці також підозрювали у справі ще одного заступника міського голови Руслана Квятківського та керівника комунальної служби Павла Котика.
За повідомленням Служби безпеки, у березні 2022 року Бердичівська громада отримала додаткові 82 з половиною тисячі літрів дизельного пального. Їх мали зберігати на базі визначеного офіційними договорами місцевого підприємства. Але фігуранти справи дали незаконну вказівку про завезення усього об’єму дизелю для зберігання на іншу комерційну структуру, підконтрольну одному із них, потім неофіційно продавали, а прибуток залишали собі.
Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду повідомляла, що на допиті Артем Азізов заявив, що не розуміє, у чому його обвинувачують, оскільки в обвинувальному акті та цивільному позові вказано три різні об′єми пального, яке нібито було привласнене. При цьому не вказано час та спосіб привласнення. За клопотанням обвинуваченого суд долучив до матеріалів справи його пояснення та погодив витребування до суду іншої справи за скаргою міської ради на бездіяльність слідчого.
Кримінальна справа по розтраті пального досі перебуває у суді. Чергове засідання по справі призначено на 31 січня 2025 року.
21 лютого 2024 року Артем Азізов звернувся до суду з позовом проти Бердичівського міського голови Сергія Орлюка, звинувативши його у мобінгу (цькуванні) на робочому місці.
За словами заявника, мобінг проявлявся у усуненні від виконання посадових обов’язків, ізоляції від колективу, нерівній оплаті праці, позбавленні премій тощо.
Суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, а апеляційний суд не задовольнив скаргу Азізова.
У червні 2024 року рішенням сесії Бердичівська міська рада внесла зміни до структури та чисельності Бердичівської міськради. У змінах посада першого заступника була відсутня.
Артем Азізов звернувся до суду, щоб оскаржити таке рішення міської ради, бо воно призвело до фактичного скасування його посади, яку він обіймає. Суд відмовив у забезпеченні позову, скарги також не дали результатів.
У листопаді 2024 року на черговій сесії Бердичівської міської ради розглядали проєкт рішень щодо звільнення з посади Артема Азізова, проте проєкт не набрав необхідної для прийняття кількості голосів.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp