Олена Катренко, переселенка з Херсона, з грудня 2022 року живе в Житомирі. Кореспондентам Суспільного Олена розповіла про 9 місяців окупації у рідному місті, про участь в акціях протесту проти російських окупантів. За словами Олени, зараз у бібліотеці імені Василя Земляка в Житомирі вона відвідує майстер-класи з петриківського розпису, комп'ютерні курси та вивчає англійську мову.
Олена Катренко розповіла, що ці 9 місяців в окупації були важкі часи для неї та її родини. З її слів, окупанти знущалися над жінками, катували. Місцеві старалися з ними не контактувати.
"Дуже боялися. Перше, що вони робили, це грабували магазини. У нас багато приватних магазинів, і там стояли відеокамери. І перше, що вони брали і робили — заливали глотку горілкою. Коли ми на роботу ходили, вони, якщо бачили, що у вас є телефон, могли запросто його забрати. Якщо на вас щось коштовне, вони могли просто відібрати. Вони ж господарі, а ви тут — ніхто", — каже Олена Катренко.
Олена розповіла, що разом з жителями Херсона брала участь у мирних акціях проти російських окупантів: ходила на майдан, протестувала.
"Ми їм казали — йдіть додому, ми вас не чекали тут, ми вільні і не хочемо жити з вами. У нас був прапор десь довжиною з кілометр і ми його так тримали. Ми сказали, що вийдемо на такий пікет і пронесемо наш український прапор вулицею Перекопською. А вони стояли танками, бронетранспортерами вздовж і дивилися на нас. І коли ми підходили, там один росіянин не витримав і вистрілив у повітря. Я дуже перелякалася", — пригадує жінка.
Також переселенка розповіла, що російські військові калічили та вбивали мирних жителів. Олена згадала один із випадків, коли з іншими людьми йшла за гуманітаркою.
"І тут ми побачили, що щось летить, а потім посипалися на нас дощем такі гості голки. Також вони міни-пелюстки розкидали, розтяжки ставили. В грудні вони стали на нас кидати фосфорні ракети. Що таке фосфор? Ось він потрапляє на людину і людина загоряється. Ти хочеш їй допомогти, якось загасити, щоб не розгорілося, а людина ще більше розгорається. І отак вона біжить, кричить і горить", — каже жителька Херсона.
За словами Олени, у грудні 2022 року вона разом із хворою мамою переїхала з Херсона до Житомира. А вже за кілька місяців, у лютому 2023 року, у міській бібліотеці імені Василя Земляка долучилася до колективу "Позитивні переселенці".
"Ми допомагаємо солдатам: збирали бляшанки для свічок, плели сітки, збираємо смаколики і відсилаємо нашим хлопцям, батончики енергетичні робимо. Якщо потрібні речі, у нас є склад, ми сортуємо і все відправляємо", — сказала Олена.
У бібліотеці жінка відвідує майстер-класи з петриківського розпису та комп'ютерні курси, вивчає англійську мову. Працівниця міської бібліотеки імені Земляка Катерина Бабенко пригадала, як Олена Катренко тільки прийшла до них.
"Тоді важко було всім. Але бібліотека стала тим місцем, де люди знайшли прихисток, знайти себе, отримати певну допомогу. Пані Олена стала активною учасницею всіх наших активностей, проєктів. Було видно, як вона поступово почала змінюватися. Вона намагається жити, долати ці труднощі і ми сподіваємося, що ми зможемо її підтримувати і надалі", — сказала працівниця бібліотеки.
Зі слів Олени Катренко, завдяки спілкуванню і участі в спільних проєктах вона вчиться долати труднощі.
"Ти відволікаєшся. Ти живеш сьогодні і зараз. Тому, якщо б я сиділа дома зі своїми думками, що там в Херсоні у мене вибиті вікна і руйнують моє житло, ви знаєте, було б дуже погано. У дітей вони забрали дитинство, у нас відняли роботу, а у літніх людей забрали старість Хочеться миру", — сказала переселенка з Херсона Олена Катренко.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp