Юрій Власюк — командир роти логістики 13 окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95 окремої бригади ДШВ, лейтенант. З перших днів повномасштабного російського вторгнення військовослужбовець брав участь у бойових діях.
Кореспондентам Суспільного Юрій Власюк розповів, що масштабного наступу росіян зі всіх напрямків не очікував.
"У жовтні 2021 року ми знаходилися у Нью-Йорку під Горлівкою. У лютому 2022 року вторгнення зустріли на сході України. Я б не сказав, що для нас сильно змінилося все. Для нас було більше інформаційно складно, що почалась війна. Не можна сказати, що люди, які були в АТО/ООС, сильно відчули початок війни. Це все було на півдні і біля Києва, а ми як були на позиціях, так і лишались. Сильно не відчули, поки не перевели до Донецької області", — розповів десантник.
Зі слів чоловіка, стати військовим він мріяв з юності. До армії в 2001 році після навчання в технікумі. Юрій розповів, що була можливість не піти, бо вчився на ветеринара, працював у приватному підприємстві при сільській місцевості. А тоді дозволялося отримати відстрочку від армії. Але каже, що всьому причина — юнацький максималізм, захотілось у армію і все. Юрій вважає, що будь-який чоловік мріє про щось таке героїчне. А він особисто хотів бути військовим, бу це йому близьке.
1 листопада 2001 року Юрія призвали до житомирської 95-ої бригади. Там він потрапив до розвідувальної роти та пройшов строкову службу, після чого підписав контракт. У 2003 році поїхав воювати до Іраку, у 2005 році — до Косово.
"1 листопада було 23 роки як я служу в 13 окремому батальйоні 95-ої бригади. Почав солдатом, потім став командиром відділення, заступником командира взводу, а потім і командиром взводу. На даний момент командир роти", — розповів військовий.
Юрій пригадує Битву за Харків, яка запам’яталася чоловіку найбільше.
"Запам’яталася Харківська операція. Довгеньке, Кам’янка, Долина. Якось так було тяжко-тяжко, не видно ні кінця ні краю, а потім в один-два дні ми тоді взяли дуже багато російської техніки. Ми назвали це "російським лендлізом". В мене й наразі працює гусенична техніка, нові російські "Урали". Бойова техніка, на жаль, так довго не живе, її вже немає. Але Харківська операція була гарна. Техніки було багато і це всім підняло дух. Всі хотіли їхати саме на трофейній техніці", — пригадав Юрій Власюк.
У жовтні 2024 року Юрія Власюка нагородили орденом Данила Галицького. Юрій сказав, що отримати нагороду від Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського було приємно.
"Я не можу сказати, що я червону зірку з Кремля зняв, — сказав військовий, — але працюю і командування заохочує. Значить добре працюю. Приїхав головнокомандувач Сирський і особисто вручав нагороду".
За словами Юрія Власюка, зараз у війську не вистачає механіків для ремонту техніки та автомобілів.
"Дуже багато техніки потрібно ремонтувати. Війна зараз більш маневрена, намагаємося не створювати скупчення техніки, пересуваємось на бусиках, джипиках. А воно як правило в нас волонтерське і стан у нього інколи не дуже. Починаючи від двигуна — все треба купувати. А якщо є хлопці, які можуть гарно ремонтувати, то все набагато швидше, дешевше", — сказав Юрій.
Після перемоги чоловік планує залишитися у Збройних силах. Себе в іншій професії не бачить, сказав військовослужбовець 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади Юрій Власюк.
Раніше Суспільне писало про те, що у жовтні 2024 року Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський нагородив воїнів житомирської 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, які відзначилися у боях на Курщині та інших напрямках, вручивши їм державні нагороди за мужність та відвагу.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
