29 жовтня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі попрощалися із 37-річним військовослужбовцем Максимом Шабінським, який помер внаслідок отриманих поранень у Житомирському військовому шпиталі 27 жовтня.
Максим з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Так само як і його брат Дмитро, який загинув у боях за Україну в березні 2022 року.
На похованні Кирило — командир Максима Шабінського — розповів кореспондентам Суспільного, що Максим міг демобілізуватися, але вирішив до останнього лишатися з побратимами.
"На нього завжди можна було покластися, він був скромний і при цьому завжди виконував те, що йому казали. Дуже товариський — нам було з ним справді добре і його нам буде не вистачати. Максим міг звільнитися ще місяць тому, але він цього не зробив, він залишався з нами і виконував свої обов’язки, поки йому дозволяв стан здоров'я", — сказав командир Максима.
За словами Ольги Юрченко, Максим Шабінський народився у сім’ї військового офіцера. Навчався у житомирській школі №6, у Кооперативному коледжі бізнесу та права і в Полтавському університеті. Займався п’ятиборством.
"27 жовтня 2024 року серце нашого воїна не витримало і зупинилося. Максим Шабінський неодноразово був відзначений державними відомчими відзнаками та нагородами. "За поранення", за мужність відзнакою "Ветеран війни", "Учасник бойових дій". Ми будемо продовжувати підтримувати його бойовий підрозділ в ім’я пам’яті Максима і в ім’я перемоги", — говорить Ольга Юрченко.
Із Максимом прийшли попрощатися його одногрупники та друзі. Зі слів одногрупниці воїна Марії Якубець, Максим до останнього був життєрадісним і намагався підтримувати інших. Навіть тоді, коли боровся за життя у шпиталі.
"Ми з Максимом разом навчалися в кооперативному коледжі бізнесу і права упродовж 3 років. Він був нашим другом, ми всі сиділи за одними партами. За Максима можу сказати, що він був веселий, неконфліктний, ніколи ні з ким не сварився. Ми всі дружили, і як треба було, то Максим завжди приходив на допомогу", — розповіла ще одна одногрупниця Максима Марія Поляновська.
Подруга родини Шабінських і класна керівниця Максима Лариса Конгурцева розповіла, що в березні 2022 року під час виконання бойового завдання загинув старший брат Максима Дмитро.
"Максим був дуже гарним учнем — він гарно вчився, займався спортом. З ним дружили всі, він любив жартувати. І коли почалася війна, він з перших днів війни не ховався і з перших днів пішов на фронт. І сьогодні поховати таких двох синів, які не ховалися, які йшли воювати для того, щоб наша країна була вільною, це дуже тяжке горе", — говорить жінка.
У Максима Шабінського залишилися батьки, дружина та донька. Поховали Максима поруч із братом на Смолянському військовому кладовищі.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.