27 жовтня на вулиці Михайлівській у Житомирі відбувся черговий мирний пікет за встановлення чітких термінів служби для мобілізованих військовослужбовців, які стали на захист України від армії РФ після початку повномасштабного вторгнення.
За словами представниці родин військовослужбовців Наталії Логвінчук, 27 жовтня 2024 року виповнився рік з моменту, коли вони вперше вийшли на мирний пікет за чіткі терміни служби.
"Сьогодні відбувся 19 за рахунком такий наш пікет. 19 пікетів за 12 місяців. Коли ми виходили вперше, то виступали за демобілізацію після 18 місяців служби. Але влада нам тоді давала відписки, що демобілізація під час військового стану неможлива. Тому ми змінили формулювання і зараз виступаємо за чіткі терміни служби. За цей рік ситуація трохи змінилася — тепер влада нас бачить і чує, але ігнорує. Та ми не будемо здаватися і продовжуватимемо виходити на пікети далі. Ми хочемо показати, що ті військові, які зараз в окопах воюють, а не працюють в тилу, вони виснажилися і вже не можуть воювати так ефективно, як було на початку їхньої мобілізації до війська. Одні й ті самі військові не можуть воювати вічно. До того ж, для них в окопі кожен день може бути останнім", — говорить Наталія Логвінчук.
Учасники пікету облаштували на вулиці Михайлівській інсталяцію з плакатами та речами військових — їх облили червоною фарбою, яка символізує кров воїнів.
"Ми хочемо, аби наші воїни мали надію на повернення. Критичність ситуації на фронті є наслідком, в тому числі, і втоми наших воїнів. Їх потрібно замінити, але цього немає, бо ми маємо провалену мобілізацію і проблеми у війську, яких влада ніби не помічає. Ті ж самі СЗЧ (самовільне залишення частини — ред.), прикладом яких є ситуація з Сергієм Гнєзділовим. Фактично Сергій пожертвував собою, щоб показати суспільству, що мобілізовані не можуть служити вічно, їм треба заміна. Різні військові експерти, які самі ніколи не були на війні, розповідають, що під час війни чітких термінів служби бути не може. Тим, хто ходить на військову службу в тилу, їм теж непогано — вони можуть служити так скільки завгодно. І тільки ті, хто щодня воює безпосередньо в окопах, не розуміють, чому інші громадяни не йдуть їх замінити і почати виконувати свій громадянський обов'язок із захисту країни. Зараз військовим обіцяють, що колись буде техніка, буде допомога, буде зброя, але чи буде кому користуватися цією зброєю і використовувати ту техніку проти окупанта?" — зазначає Наталія.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp