Господиня садиби зеленого туризму "Поліська хата" Інна Величко виграла грант та будує першу на Житомирщині тюбінг гірку

Розпочався осінній туристичний сезон у садибі зеленого туризму "Поліська хата" в селі Городське. Її господиня Інна Величко розповіла Суспільному, що готує сюрприз для дітей. Вона виграла грант за програмою "Власна справа" та будує першу на Житомирщині всесезонну тюбінг гірку.

Тюбінг гірка

За словами Інни Величко, роботи з облаштування тюбінг гірки у Городському вже тривають.

"Хочу поділитися дуже цікавою інформацією. У 2024 році я, як підприємиця, виграла грант на власну справу. Ці 250 тисяч гривень я вирішила спрямувати на розширення своєї діяльності. І так як до нас завжди приїздить велика кількість дітей, то вирішила створити для них новий атракціон, розважальну локацію. Це буде перша на Житомирщині тюбінг гірка, і я рада, що вона буде в Городському", — розповіла Інна Величко.

Осінній туристичний сезон

Інна Величко розповіла, що в її садибі розпочався осінній туристичний сезон. Жовтень традиційно вважається найактивнішим місяцем для мандрівок.

"Викладачка Поліського національного університету Таїсія Чернишова, яка з нами співпрацює, досліджує динаміку туристичних відвідувань. Вона визначила у нас три основних пікових місяці: травень, жовтень, грудень. Грудень став піковим за відвідуваністю, коли ми запустили програму "В гості до Святого Миколая". І ця програма вже багато років користується шаленою популярністю у дітей і батьків. Ми дуже втомлюємося в цю пору, але щасливі від того, що можемо подарувати дітям велику радість та надію", — сказала господиня зеленої садиби.

Садиба "Поліська хата"

Садиба "Поліська хата" розпочала свою історію у 2007 році.

"Тоді група активістів — моїх друзів-художників (а я сама вчитель образотворчого мистецтва), вирішили придбати в якомусь селі хату і зробити мистецьку дачу. Ми об'їздили декілька сіл і у Городському знайшли дуже красиве місце, де були дві порожні хатинки ХІХ століття побудови. І ми вирішили їх придбати. Щодо однієї з них, на жаль, нам і досі не вдається домовитися з її власниками. І вона розвалилася ця сусідня хатина. А 120-літня садиба, в якій ми зараз живемо і працюємо, нам просто дісталася від добрих людей, які нам її подарували. І ми дуже вдячні родині Романюків, особливо Василю Петровичу Романюку, який подарував нам цю хатину, аби ми створили такий мистецький осередок", — розповіла Інна Величко.

За словами Інни Величко, багато часу пішло на відновлення, реставрацію садиби, пошук грошей, спонсорів.

"Звісно, якби я зараз це починала, то пішла би іншим шляхом. І зовсім би не робила таких помилок, які були. Але вже час не повернеш і життя теж. Тож з 2007 і до 2013 року ми займалися винятково будівництвом, реставрацією і це робили самотужки поступово, бо ресурси вичерпувалися і люди "вигорали", на їх зміну приходили інші волонтери, а фінансова складова завжди була проблемою. І одного разу я, як вчитель, скористалася своїм службовим становищем і запросила своїх учнів відвідати наше село. А попередньо придумала маршрут, який би пролягав цікавими місцями від Житомира до села Городське. І це були перші туристи і перші донати, які допомогли нам в реставрації, в ремонті, в облаштуванні території. Пізніше я зрозуміла, що це просто Господь дав мені "вудочку", якою можна було заробляти і для себе, і для садиби, і для туризму", — поділилася спогадами господиня "Поліської хати".

З часом її хобі перетворилося на основну роботу.

"В школу я тепер ходжу заради задоволення, спілкування з колегами та дітьми. І це, напевно, мрія. Мрія кожного вчителя займатися роботою задля задоволення, а не задля заробітку. З 2013 року до нас почали приїжджати великі групи туристів: школярі, туристичні фірми, агенції. "Поліська хата" почала активно розвиватися як туристичний центр. А в 2014 вже була війна. І знову рік до нас ніхто не їздив. В 2015 якось все стабілізувалося, і потік подорожувальників зріс. І от з 2015 до 2019 року ми набирали обертів, робили собі ім'я, створювали свій туристичний продукт", — сказала Інна Величко.

У 2019 році свої корективи внесла пандемія коронавірусу, і у садибу знову ніхто не їздив.

"У 2020 туризм знову відновився, і почалася нова хвиля відкриттів внутрішнього туризму. Люди просто сідали в автівки, мандрували без туристичних груп, самі, і вивчали свою рідну країну, тому що виїзд за кордон був тоді заборонений. У 2022 році, звісно, ми не працювали, але єдиними, хто нас підтримував, були військові. Вони були нашою опорою, підтримкою в той час. І, можливо, колись я розповім про все, що відбувалося у нас у 2022 році", — додала Інна.

А в 2023, за словами Інни Величко, туризм оживився.

"Коли звільнили Київщину, Житомирщину, і стало трохи спокійніше, коли люди, дійсно, втомилися і "вигорали", тоді було багато дитячих екскурсій, дитячих програм, які ми проводили і влітку, і під час навчального року. Для нас літо — це не пік сезону. В цей час більше сімейних екскурсій поодиноких, а великі групи починають приїздити до нас саме восени і взимку", — зауважила господиня садиби.

Як повномасштабне вторгнення позначилося на туризмі

Повномасштабне російське вторгнення негативно вплинуло на всі сфери економіки. Туристичний сектор постраждав чи не найбільше.

"У 2022 році був крах і взагалі без якоїсь перспективи, але через місяць-два ми зрозуміли, що туризм під час війни може бути. І насамперед нашими відвідувачами стали воїни Збройних Сил України, які проходили курс з тактичної медицини чи військові навчання у тренерів з країн НАТО. Ми допомагали їм, надавали місце на своїх локаціях, аби це було безпечно, тихо, спокійно. Ну і смачно. Тому що ми намагалися, звісно, і смачно нагодувати цих людей. А туризм в західних регіонах перетворився вже просто на прихисток внутрішньо переміщених осіб", — сказала Інна Величко.

Відпочинок під час війни

За словами Інни Величко, відпочинок під час війни дуже потрібний.

"У 2023 році показники відвідувань нашої садиби побили всі рекорди навіть докоронавірусні, тому що люди втомилися від тривог, втомилися від неспокою міського. Вони прагнуть знайти тихе місце, де б було спокійно. Багато хто з військових, які приходять у відпустку або мають вихідний, теж шукають такі місця, мандрують з сім'ями і намагаються відчути якийсь такий позитив, який би надихнув їх на подальші звершення, надав би сили і підтримку. Саме це вони у нас і знаходять, тому що ми близько біля природи, близько біля витоків наших предків, тому це дуже важливо", — розповіла Інна Величко.

Уповноважена представниця Спілки сільського зеленого туризму в Житомирській області — місія

Інна Величко є уповноваженою представницею Спілки сільського зеленого туризму в Житомирській області.

"На Житомирщині є близько двох десятків діючих садиб. І моя місія полягає в тому, аби при потребі організовувати з ними спільні заходи або долучати до різних подій, інформувати про ці події, зміни в законодавстві або в самій організації. Також я є членом управління нашої організації, куди входить 7 людей. І ми вже вирішуємо основні напрямки роботи організації в цілому. Що стосується тенденцій в зеленому туризмі, то люди завжди шукають щось нове і цікаве. І взагалі у кожного свій смак, своя думка, а кожна садиба має свої переваги. Комусь достатньо сінника і склянки молока вранці, а комусь потрібні комфортні умови, вигляд з вікна, сауни та басейни. Тому є садиби на будь-який смак і на будь-яких покупців. Найголовніше — це те, щоб ці покупці були, мандрували, цікавилися і любили нашу Україну, наші села, наші садиби", — розповіла уповноважена представниця Спілки сільського зеленого туризму в області.

Сільський зелений туризм: поради початківцям

Тим, хто хоче започаткувати власний бізнес у сфері сільського зеленого туризму, Інна Величко радить:

"Насамперед потрібно ознайомитися з різними формами сільського туризму, поїхати до багатьох господарів, поспілкуватися, дізнатися про проблеми, труднощі, переваги і тоді прийняти рішення. Бо дехто з моїх колег шкодує, що саме в цьому місці придбав хатину, а краще було б це зробити біля якогось природного магніта. Тому перше, що я хочу порадити, — це об'їздити і прийняти правильне рішення, чи взагалі воно вам потрібно. Спочатку це буде вашим хобі, яке згодом може стати і вашою професією або основним видом діяльності. Тому розпочинайте як хобі, нехай це буде якийсь запасний варіант вашого доходу, стабільності. І, можливо, саме він "вистрелить" і змусить кардинально змінити своє життя, так як це було у мене. Бажаю успіхів та хочу і мрію, щоб у нас на Житомирщині було багато садиб і наш край був дійсно туристичним регіоном.

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube

Читати ще

Читати ще

На Житомирщині в селі Городське до мистецького центру "Поліська хата" перенесуть старовинний будинок

Читати ще

На Житомирщині в етно-садибі "Поліська хата" п'ятнадцятий раз відбувся етнофестиваль "Житичі"