Вивіски до закладів та зовнішня реклама іноземними мовами – одна зі сфер, де фіксують мовні порушення. За словами уповноваженого з питань захисту державної мови Тараса Креміня, вони є і в Житомирі.
У черговому випуску "Тиждень Житомир" ведуча Надія Назарук разом з експертами обговорили особливості використання іноземної мови у зовнішній рекламі та вивісках до закладів та порушення, пов’язані з цим.
За словами уповноваженого з питань захисту державної мови Тараса Креміня, одна зі сфер, де часто фіксують мовні порушення — зовнішня реклама та вивіски.
"Проїхавшись по місту, я звернув увагу на те, що є порушення, на мою думку, у сфері зовнішньої реклами, вивісок та оголошень. І йдеться не про те, що дуже багато російської, питання в тому, що дуже багато є і англійської, і німецької, і французької. Якщо це торгівельні знаки або марки, питань абсолютно ніяких не може виникати. Якщо це данина якійсь незрозумілій моді, а іншими словами, англіцизми у сфері зовнішньої реклами, то, звичайно, це має бути проведено у відповідність до норм закону. Про це ми говорили з заступниками міського голови і тому я сподіваюся, що будуть створені робочі групи, які здійснять моніторинг діяльності окремих установ на застосування державної мови, і в разі виявлення таких порушень будуть видані приписи про негайне усунення таких оголошень і вивісок", — сказав Тарас Кремінь.
Згідно із чинним законодавством, рекламні та інформаційні вивіски мають бути державною мовою. За словами начальниці відділу дизайну міського середовища департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради Олени Чемерис, винятки становлять лише торгові марки, які мають реєстрацію іноземною мовою.
"Усі вивіски рекламні, інформаційні, мають бути лише державною мовою, якщо інше не встановлено законодавством. Якщо у суб'єкта є торгова марка зареєстрована іноземною мовою, якщо це випливає з його зареєстрованого найменування, наприклад, товариство "Джові", і це написано англійськими літерами або французькими, то він має право використовувати тією мовою, на якій його зареєстровано. Все інше заборонено", — зазначила Олена.
З її слів, щоб розмістити вивіску, власники закладів мають попередньо зареєструвати її в департаменті містобудування та земельних відносин.
"Для того, щоб розмістити рекламний засіб, треба мати на це дозвіл. Щоб розмістити вивіску інформаційну, треба зареєструвати у нас в департаменті (департаменті містобудування та земельних відносин — ред.) повідомлення про її розміщення. Коли охочі розмістити звертаються, подають документи, показують нам, що вони будуть розміщувати, якщо ми виявляємо іноземну мову, звісно, відмовляємо, пояснюємо, що треба для цього зробити, якщо вони хочуть саме на іноземну. Тобто вони мають її зареєструвати, тоді вони будуть мати законні права її вішати. Якщо в них такого права немає, вона має бути державною мовою. Але оскільки не всі законослухняні й не виконують це, то муніципальний інспектор складає припис. Тобто дає їм термін усунення цього порушення. Потім, якщо вони його не усувають, складають протокол і виносять на адмінкомісію, за цим накладається адміністративний штраф. Якщо суб'єкт не знімає таку вивіску, ми готуємо рішення про примусовий демонтаж, і потім виконується рішення і вона і примусово знімається", — розказала Олена Чемерис.
У 2024 році в департаменті містобудування земельних відносин зареєстрували щонайменше три скарги на використання іноземної мови в назвах закладів.
"Одна була у нас на Святослава Ріхтера вивіска російською мовою, на Бердичівській теж висіла вивіска "Ремонт обуви". Там суб'єкт з'їхав, будинок взагалі ніким не використовується, а вивіска залишилася. То ми шукали, хто є власником цієї будівлі, тому що примусовий демонтаж здійснити – це їхнє майно – теж ми не маємо таких повноважень на чиюсь власність заходити й примусово це демонтувати. У всіх цих випадках вони були демонтовані самими власниками. Днями надійшло на звернення вулиця Небесної Сотні, магазин продажу мобільних телефонів, зверху висіла вивіска "Ремонт телефонов". Муніципальна інспекція підійшла, показала цю вивіску, а суб'єкт подивився і сказав, що навіть не звертав уваги, що вона в нього російською мовою. І через два дні демонтували цю вивіску", — сказала Олена Чемерис.
Кореспонденти Суспільного опитали власників та працівників закладів у Житомирі, вивіски яких мали назву іноземною мовою. Так на вході до одного із закладів кореспонденти знайшли вивіску російською мовою. Працівник закладу Борис розповів, що планує її зняти.
"Це вже 100-літньої давності ця вивіска. Її треба зняти. Вже треба зняти, ніколи просто. Треба знімати це і все", — сказав Борис.
Одна з кав’ярень в середмісті Житомира також має вивіску іноземною мовою. Власниця кав’ярні Галина Краплюк розповіла, що назва її закладу поєднує слова "кава" і "чай". Оформити вивіску іншомовною абеткою вирішили через те, що ці напої іноземного походження.
"Назву закладу ми обрали, виходячи з того, що поєднуємо культуру кави й чаю. Тому виникла така назва "Каватті", де об’єднується кавова культура і чайна між собою. Був дизайнер у нас, який нам допомагав, тому що попередня назва у нас була "Кофіті", але потім змінили на "Каватті". До ФОПа не так прив'язано, більше як наша торгова марка. Ми працюємо з 2003 року вже на ринку в нашому Житомирі", — поділилася Галина Краплюк.
Власниця кондитерської Тетяна Рафальська розповіла, що назва її закладу поєднує й особистий бренд, і термін з французької мови.
"Багато замовників знали мене саме за прізвищем і асоціювали саме по прізвищу. І якось довго шукали, щоб залишити і особистий бренд, і щоб було якесь місце кондитерське. Тому я навіть не пам'ятаю моменту, як саме почали шукати у якихось французьких назвах. Адже у багатьох людей кондитерка асоціюється з французькими шефами, а у людей з десертами, які мають саме французьке походження. І ось якось так "промайнулося" слово "рафальє". Воно має переклад "порив". Порив натхнення, порив вітру", — зазначила Тетяна Рафальська.
Кореспонденти Суспільного також поцікавилися в житомирян, чи впливає на їхнє рішення відвідати той чи інший заклад мова вивіски, а також про їхнє ставлення до назв закладів іншою мовою.
"Я думаю, що якщо ми живемо в Україні, то, звісно ж, рекламні банери мають бути українською, тому що не всі люди наразі знають іноземну мову і так було б простіше і зрозуміліше. Звісно, є слова запозичені, котрі ми постійно використовуємо в нашій розмові, але я думаю, що це було б краще", — сказала містянка Катерина.
Місцева жителька Зоя має іншу думку.
"Хай діти вчаться, хай знають іноземні мови, чому не можна? Треба таке робити. Мене теж колись так вчили, то і я теж, і внуки мої вчаться", — додала Зоя.
Зі слів містянки Анни, російська мова негативно впливає.
"Я вважаю, на цей момент, якщо це все-таки російська мова, то дуже погано впливає. Якщо це українська або англійська, я думаю, що це чудово, особливо українська", — поділилася Анна.
За словами мовознавиці Галини Гримашевич, вивіски іноземними мовами є "англізмами".
«Англізми — це запозичення з англійської мови. Сьогодні ще відбувається така річ, як від англійських слів утворюють навіть якісь ніби наші утворення. От, наприклад, "чилити" від "chill". Нам це не потрібно. Будь-що інше, навіть "лайфхак" чи "лайк" — це ж англізми. У нас для цього є свої відповідники. Все має бути українською мовою, але якщо справді так хоче власник закладу і справді це для якоїсь атмосферності, то дубль може бути, звичайно, французькою мовою. Але найперше — це українська мова має бути, звичайно. Бо будь-які вивіски, заклади, назви — це є очі нашого і будь-якого міста України. То якщо приїздить до нас чи то іноземець, чи то з іншого міста, він же має сприйняти наш Житомир як українське місто, правда? Якщо власник кав'ярні чи якогось іншого закладу захоче свою французьку назву транслітерувати українською, він може скористатися різними застосунками, які є сьогодні в інтернеті. Але щоб перевірити себе, щоб не трапилося якоїсь помилки, то він має поспілкуватися із знавцем саме французької мови. Щоб людина точно впевнила в тому, що така транслітерація є правильною", — сказала Галина Гримашевич.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах: