6 червня представниця уповноваженого з прав осіб з інвалідністю житомирянка Неля Ковалюк на шляху від свого дому до амбулаторії перевіряла, чи зручно людям на кріслах колісних користуватися громадським транспортом, і наскільки доступними є міські амбулаторії.
Аби дістатися від дому до амбулаторії, Нелі треба скористатися громадським транспортом. Жінка живе в будинку поблизу зупинки громадського транспорту "Майдан Згоди".
"Громадський транспорт для мене завжди був жахом. Я його боюсь, бо переживаю, чи водій мені допоможе, чи не допоможе. Мені, знаєте, більш за все подобається питання: "А хто з вами?" А хто зі мною має бути, якщо зі мною нікого немає поруч? Відчуваю неспокій, коли заходжу, бо ж, може, ніхто не поступиться", — говорить Неля.
Під час поїздки від майдану Згоди до амбулаторії на Богунію жінка зробила дві пересадки. Спочатку їхала приватним міським автобусом №58, а потім тролейбусом №2.
"Водій відкрив пандус і допоміг мені — я не ризикнула сама, безпека перш за все. Тут зручно, тут є фіксація, я тримаюся за ручку, я відчуваю, що візок стоїть, і тому мені безпечно. Мені зручно. Знаєте, коли я буваю у Європі, то часто користуюся громадським транспортом. Ніколи я не мріяла, що у нашому місті буде щось подібне", — каже Неля Ковалюк.
Юрій Баришев понад 30 років пересувається на кріслі колісному. Зі слів чоловіка, транспортом він користується нечасто, але, коли їде з околиці міста до центру, то незручностей не відчуває.
"Люди ставляться нормально і водії громадського транспорту теж. Вони неодноразово бачать, що я тут сідаю, то під'їжджають ближче до бордюру, навіть пандус не потрібно відкривати", — розповів Юрій.
Перешкоджають вільно пересуватися містом людям на кріслах колісних ями на тротуарах і зупинках, а також відсутність понижень на пішохідних переходах.
"Якщо центр міста ще більш-менш зроблено рівненько, то на околицях міста є питання щодо пониження бордюрів на переходах, стану самих тротуарів —їхати ними, скажімо так, травматично", — говорить Юрій Баришев.
У Житомирі понад 60% громадського транспорту, як комунального, так і приватного облаштовані для людей з інвалідністю відповідно до норм і європейських стандартів, розповів заступник міського голови Олександр Шевчук. За його словами, водії ознайомлені із інструкцією, як надавати послуги пасажиру на кріслі колісному.
"Це інструкція водія і обов'язки перевізника — донести до водія, що він повинен це робити. Там є табличка, є кнопка "stop" — як у приватному, так і у комунальному транспорті. Озвучка є у всьому рухомому складі комунального підприємства, вона робиться автоматично із прив'язкою до GPS. Тому людина може зорієнтуватися, де вона їде і візуально, і з мікрофону", — каже Олександр Шевчук.
В амбулаторії загальної практики сімейної медицини №10 Неля Ковалюк перевірила на доступність вхідну групу, кабінети та туалетну кімнату. Плюсом, з її слів, є те, що дзеркало, до прикладу, встановлене під кутом, що дозволяє побачите себе в ньому і людям, які стоять, і людям, які сидять.
За словами завідувачки амбулаторії №10 Олени Піковської, до їхньої амбулаторії можна вільно заїхати на кріслі колісному, а всі медкабінети облаштовані із урахуванням потреб людей з інвалідністю.
"Бувають пацієнти з інвалідністю, похилого віку або ж з порушеннями опорно-рухового апарату, і тоді ми пропонуємо наше крісло колісне. Ми вивозимо його на вулицю, забираємо пацієнта і тоді підвозимо куди потрібно — чи до кабінету, чи здати аналізи", — каже Олена Піковська.
У приміщенні за адресою майдан Польовий, 2, облаштовані декілька амбулаторій. Житомирянка Дарина Авакумова розповідає, що змушена нести доньку до педіатра на руках, бо сходи до амбулаторії місцями розсипалися і дитині йти ними важко та небезпечно.
"Звичайно, це потребує ремонту — ви ж бачите, все обвалюється. Потрібно змінити, аби люди піднімалися, могли заїхати, щоб сходи зробили і перила, щоб було зручно", — говорить Дарина.
За словами медичного директора Житомирського центру первинної медико-санітарної допомоги Олександра Косміни, у місті понад 80% амбулаторій є доступними для усіх пацієнтів. У деяких амбулаторіях тривають ремонти.
"На Лесі Українки зараз проводимо ремонт. Частково амбулаторії №13 і №14 підготовлюємо до безбар’єрності та інклюзивності. Зараз за можливості проводимо ремонти на наших амбулаторіях, вкладаємо тактильну плитку, таблички з шрифтом Брайля. Готуємося до інклюзивності й безбар’єрності будь-яких пацієнтів. Більшість амбулаторій загальної практики підготовлені до прийому пацієнтів із інвалідністю", — сказав Олександр Косміна.
Неля Ковалюк каже, що, окрім фізичної безбар’єрністі, людям з інвалідністю потрібне також розуміння.
"Основне завдання: навчити громаду, щоб, коли людина заходить, то їй трохи поступитися місцем. Поступіться там, де людина заходить на кріслі колісному. Я не можу стати там, де стоїть людина на двох ногах. Ми вже маємо всі речі, аби людина на візку могла пересуватися містом. Десь гірше, десь краще, але потрібно, щоб у цьому брала участь громада", — говорить Неля Ковалюк.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах: