Дев'ятеро ліцеїстів Наукового ліцею Державного університету "Житомирська політехніка" стали призерами фінального етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Вони здобули 4 других та 5 третіх місць.
Про це Суспільному розповіла директорка Наукового ліцею Житомирської політехніки Наталія Венцель.
За її словами, Анастасія Власова посіла ІІ місце у секції "Гідрологія".
"Я неймовірно щаслива та горда і досі не можу повірити, що мою роботу —"Оцінка впливу урбанізації та військових дій на гідрохімічний потенціал малих річок" визнали найкращою на національному рівні. Я та мої наукові керівники, Ілля Циганенко-Дзюбенко та Ганна Кірейцева, 1 червня о 6:00 годині ранку поїхали брати проби води до річки Кам'янка. Особливо запам'ятався відбір проб під мостом — було прохолодно і тихо. Потім ці проби аналізували в лабораторії, а в Житомирській політехніці ми визначали ферум та розчинений кисень. Дослідження тривало кілька місяців. Було нелегко поєднувати це з навчанням, але воно того варте", — розповіла Анастасія Власова.
Анна Нітрян виборола ІІ місце у секції "Економіка та економічна політика".
Тема її проєкту — "Державна політика SMM-просування вищої освіти як фактор майбутньої відбудови України: приклад Державного університету “Житомирська політехніка".
"Ідея виникла з мого щирого занепокоєння проблемою міграції талановитої молоді за кордон через російсько-українську війну. Я вважаю, що Україні потрібно зберегти свій інтелектуальний потенціал задля успішної повоєнної відбудови. Саме тому я вирішила дослідити, як за допомогою сучасних інструментів просування, зокрема соціальних мереж, можна популяризувати українську вищу освіту та мотивувати абітурієнтів залишатися навчатися в Україні", — сказала в коментарі Суспільному Анна Нітрян.
Десятикласниця Діана Сахневич здобула ІІ місце у секції менеджменту та маркетингу. Її робота на тему "Брендинг екотоварів у цифровому просторі" актуалізувала три питання: управління брендами в цифровому просторі, екотовари як замінники звичайних товарів і відповідальна споживацька поведінка покоління зумерів.
"Хоча економіку в ліцеї не вивчають, тим паче менеджмент і маркетинг, але це спрямування мене зацікавило тому, що наше покоління, яке називають зумерами, відповідальніше ставиться до наслідків споживання. І оскільки цей процес має залучати не тільки споживачів, то важливо звертати увагу на ці питання саме представників бізнесу, які мають переходити на екологічніші варіанти пропозицій. З огляду на поточний рівень цифровізації бізнесу, необхідно правильно розвивати свої бренди у цифровому просторі, тому тема охоплює різних учасників ринку: покупців (покоління зумерів) і продавців (бізнес, який пропонує екотовари). У виборі теми і написанні роботи мені допомагала Тетяна Завалій — старша викладачка "Житомирської політехніки", — розповіла Діана Сахневич і додала, що під час написання роботи вона почала переглядати свої принципи щодо споживання товарів і стала звертати більш прискіпливу увагу на те, які бренди обирає.
"У майбутньому планую цю пріоритетність розвивати у напрямі ще вищого рівня екологічної та соціальної відповідальності, адже нашому поколінню прийдеться відновлювати Україну на засадах розвинутих суспільств, які усвідомлено ставляться до ресурсів нашої планети", — сказала Діана.
Артем Тищенко посів ІІ місце у секції програмної інженерії. Один із його наукових керівників Дмитро Морозов розповів, що Артем вразив журі своєю інноваційною роботою та глибокими знаннями в області програмування.
"Артем створив сервіс, який значно спрощує роботу з розкладом занять для навчальних закладів. Він розробив Telegram-бота, який надає учням та вчителям швидкий доступ до актуальної інформації про розклад занять, консультацій та гуртків", — повідомив Дмитро Морозов.
"Ідея створити цей сервіс виникла у мене через особистий досвід. Часто траплялося, що розклад змінювався, і знайти актуальну інформацію було складно. Тому я вирішив розробити Telegram-бота, який би автоматично надсилав розклад у зручному форматі. Завдяки використанню Python, FastAPI, Google Таблиць та Redis, я зміг створити швидкий та надійний сервіс", — пояснив Артем Тищенко.
"Проєкт Артема — це не лише технічне досягнення, але й взірець того, як технології можуть покращити освітній процес. Він зумів інтегрувати складні технології в простий і зручний інструмент, який має практичне застосування у навчальних закладах", — підкреслив науковий керівник Артема Віталій Шатківський.
Артем Тищенко планує продовжувати вдосконалювати свій проєкт та сподівається, що його бот буде використовуватися в багатьох школах України, забезпечуючи учням та вчителям швидкий та зручний доступ до актуальної інформації про розклад занять.
Богдан Вексей виборов ІІІ місце у секції "Психологія".
"Мета мого проєкту — дослідити вплив урбанізації ландшафту на стійкість ментального здоров'я громадян під час війни. Я вивчав, як міське середовище впливає на психологічний стан людей та які фактори сприяють покращенню ментального здоров'я. Мені в цьому допомагали наукові керівники: Марія Гетманська та Ілля Циганенко-Дзюбенко. Під час дослідження я переконався, що зелені зони, парки, доступність психологічної підтримки та безпечні публічні простори значно покращують ментальне здоров'я людей", — розповів Богдан Вексей.
Ліцеїст бачить своє майбутнє у військовій психології, аби підтримувати співвітчизників в умовах війни.
Леся Михaльчук посіла ІІІ місце у секції лісoвого тa сaдoвo-пaркoвого гoспoдaрства.
"Останні декілька років я спостерігала за сосновими лісами. Мене цікавили причини, чому сосняки всихають. Ці фактори спонукали мене обрати саме цю тему для наукового дослідження. Розроблені мною спільно з науковими керівниками практичні рекомендації можуть бути використані для впровадження в лісовому господарстві. Продовження дослідження за цією темою дозволить глибше зрозуміти екологічні та лісівничі особливості ураження соснових насаджень жуками-короїдами, розробити ефективні заходи протидії та зберегти здоров'я і стабільність лісових екосистем", — сказала у коментарі Суспільному Леся Михальчук.
Ангеліна Теличенко посіла ІІІ місце у секції історичного краєзнавства. Її наукові керівники — Вячеслав Магась та Наталія Венцель.
"Писати наукову роботу на тему "Житомирщина під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України" мене змотивували мої батьки, які займаються волонтерством та надають допомогу військовослужбовцям ЗСУ, біженцям, переселенцям. Цей досвід надихнув мене обрати тему дослідження, щоб допомогти зрозуміти наслідки війни для нашого регіону, в якому внаслідок бомбардувань зруйновано або пошкоджено 1759 об'єктів", — розповіла Ангеліна Теличенко.
Владислав Герасимчук виборов ІІІ місце у секції інтернет-технологій та вебдизайну.
"Існуючі методи подання розкладу занять, такі як друковані варіанти або таблиці в Google Docs, є незручними та неефективними. Тому я вирішив створити нову систему "Електронний розклад", яка б забезпечила більш зручний та швидкий доступ до актуального розкладу занять. Розроблена мною система полегшує процес складання та перегляду розкладу занять. Автоматичне завантаження даних з Google таблиць у форматі JSON дозволяє легко оновлювати розклад на сайті. Мобільна версія сайту забезпечує зручний доступ до розкладу з будь-якого пристрою", — пояснив Владислав Герасимчук.
У майбутньому Владислав планує додати нові функції до системи, такі як можливість інтеграції з іншими освітніми платформами та автоматичне сповіщення про зміни в розкладі через мобільні push повідомлення.
Діна Козлова посіла ІІІ місце у секції соціології.
"Перемога на всеукраїнському етапі конкурсу-захисту МАН з науковим проєктом "Дискурс використання штучного інтелекту в сучасній шкільній парадигмі" стала для мене справжнім визнанням важливості обраної теми. В умовах стрімкого розвитку технологій, зокрема штучного інтелекту, постає питання ефективного впровадження ШІ в освітній процес. Я переконана, що розумне застосування можливостей штучного інтелекту здатне персоналізувати освітній досвід кожного учня, автоматизувати рутинні завдання вчителів, тим самим вивільняючи час для більш творчої та індивідуальної роботи з дітьми. Водночас, впровадження ШІ в школі потребує ґрунтовного вивчення можливих ризиків і етичних аспектів.
Робота над проєктом стала для мене захопливою інтелектуальною мандрівкою. Це був неоціненний досвід наукового пошуку, критичного аналізу та формування власного бачення проблеми. Своїм успіхом я завдячую передусім підтримці та наставництву моїх керівників — Марії Гетманської та Іллі Циганенка-Дзюбенка. Їхні глибокі знання, мудрі поради та щира віра в мене стали надійною опорою на кожному етапі роботи", — сказала в коментарі Суспільному Діна Козлова.
Аспірант кафедри екології та природоохоронних технологій, вчитель біології Наукового ліцею Житомирської політехніки Ілля Циганенко-Дзюбенко був науковим керівником 9 МАНівських робіт.
"Я пишаюся своїми учнями та їхніми досягненнями. Вважаю, що головними факторами успіху є щира зацікавленість наукою, готовність багато працювати та прагнення досягати нових висот. Ми в Науковому ліцеї намагаємося створити середовище, яке сприяє розвитку дослідницьких навичок та критичного мислення. Крім того, наші учні не обмежуються лише участю в конкурсі-захисті МАН. Вони мають численні наукові публікації та беруть активну участь у всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях. Це дозволяє їм поглиблювати свої знання, обмінюватися досвідом з іншими дослідниками та рухатися вперед", — розповів Ілля Циганенко-Дзюбенко.
