"Мені хочеться ділитися любов'ю до України", — житомирянка Інга Якименко проводить у Брюсселі вечорниці

Борщ, вареники з картоплею, українські пісні та традиції — житомирянка Інга Якименко на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну переїхала в Бельгію, де проводить українські вечорниці для іноземців. В інтерв’ю Суспільному Інга розповіла про культурну дипломатію, українців в Бельгії, борщ та улюблену начинку для вареників у іноземців.

Як давно ви вже живете в Брюсселі?

Два роки з початку повномасштабної. У Брюсселі знаходяться всі ці інстанції та інституції, в яких вирішується багато питань Євросоюзу, такі як Європарламент, Єврокомісія, НАТО. І наша громада була тут доволі активна. На початку повномасштабного вторгнення проводилося дуже багато маніфестацій, протестів, мітингів біля цих будівель та інституцій, особливо тоді інколи вирішувалися якісь питання. І, можливо, хтось думає, що ніяк не випливають наші мітинги, але це, насправді, впливає. Це про те, що ми нагадуємо, що ми тут є, що ми чогось очікуємо, що не просто чекають люди, склавши руки. Мітинги, насправді, дуже важливі не тільки для того, щоб хтось почув в інституціях. Також нагадувати і собі і людям навколо, що війна це ненормально, і нам потрібно перемогти, і що Росія агресор і вона атакувала Україну, вбиває наш народ. І про це потрібно завжди говорити. Доти, доки ми не переможемо, потрібно про це говорити.

В Брюсселі ви почали проводити українські вечорниці, звідки взагалі виникла ідея. Це ж така культурна дипломатія у вас виходить?

Так, це дійсно така культурна дипломатія, яка завернута в смачну форму з українською їжею, з українськими стравами. І виникла ця ідея з бажання ділитися українським, ділитися українською культуру. Я багато подорожувала Україною та Житомирщиною. Вела в соцмережах блог про забуті місця Житомирщини. І також ми з Аліною Кундич багато зробили роботи для того, щоб звернули увагу на нашу вежу водонапірну, щоб її повернули до життя. Тому, коли ти пізнаєш щось, в моєму випадку я пізнавала свій рідний край та закликала до цього інших, і коли ти щось для цього робиш, просто ти це не можеш не любити. І цією любов'ю мені хотілося дуже ділитися з іншими. Розказувати, яка справжня Україна. Щоб люди тут не тільки бачили Україну в руїнах по телевізору. У багатьох тут не було і немає поняття, що це за країна. І ось їжа це шлях, через який можна показати людям Україну. Спочатку виникла ідея навчити моїх друзів-іноземців готувати українську їжу. На перших вечорницях був майстер-клас з приготування борщу та вареників. У мене було велике бажання збирати українців разом. На вечорницях головне не їжа, насправді. Їжу можна придбати, правда? Тут найголовніше те, що ми це робимо разом, що відбувається така активність і іноземці, спілкуючись з українцями, розуміють, що таке Україна.

Скриншот з відео Суспільне Житомир

Хто ті українки, які допомагають вам в організації вечорниць?

В основному це ті, які виїхали у зв'язку з війною. Але є дівчата, які тут жили до цього, хтось навчався, хтось працював. Насправді, дуже багато наших українок працюють в Європарламенті. Хтось приїхав, стажувався, потім знайшов роботу і залишився там працювати. Ось власне такий "кістяк" вечорниць.

Хто відвідує ваші вечорниці?

З іноземців спочатку приходили друзі або колеги тих, кого я вже знала, хто цікавиться Україною. Брюссель дуже мультикультурний, оскільки сюди з’їжджаються з усіх країн, щоб стажуватися в різних інституціях. Тут можна зустріти людей з різних країн світу, з різних континентів. Я підрахувала: за 2023 рік люди з 34 країн світу відвідали наші вечорниці. Зараз ще більше росте ця кількість — це Австралія, Африка, Північна та Південна Америка. Я думаю, що вже майже з усіх континентів.

Яке уявлення ваших гостей про Росію? Ви ж у будь-якому разі підіймайте також цю тему, тему війни?

Так, тему війни ми піднімаємо, але ми не говоримо про Росію. Це не місце і не час, щоб говорити про Росію на українських вечорницях. Кожна вечорниця присвячена перемозі України над Росією, перемозі добра над злом. Україна представляє сторону добра, вона бореться на стороні добра, звичайно, про це я постійно говорю. Вечорниці я завжди внутрішньо присвячувала своєму брату, який воював — Ярославу Гончаруку. І зараз після його загибелі я теж їх присвячую його пам'яті. Тому всім іноземцям, які приходять, я прямо говорю про те, що ми повинні перемогти, нам потрібно об'єднатися заради перемоги. Так як овочі в борщу — єднаються прекрасно в один чудовий смак.

Напевно більшість з ваших гостей вперше куштували борщ?

Так, борщ багато хто пробував вперше. Були ті, хто пробував в Польщі щось подібне на борщ, тому дехто думає, що це польська страва. Ми тут боремося із борщем і "п’єрогами". Говоримо, ні, це вареники, ні, це не "dumpling" – це англійською означає страва з тіста з начинкою. Ми називаємо все своїми іменами. Я дуже суворо до цього ставлюся. Кажу: “дівчата ніякого "sour cream" – це англійською сметана, ми говоримо — "сметана". І ми так вчимо українським назвам іноземців. І вони знають, що це — сметана, це — вареники, а це — борщ.

Фото надала Інга Якименко

А якщо говорити про вареники, з якими начинками вони найбільше смакують іноземцям?

Ну, насправді, їм подобаються всі, але найчастіше ми готуємо з картоплею і грибами. Робимо іноді з солодким кисломолочним сиром. З ягодами, з вишнями готували, навіть, з маком. У нас є Наталія Гуменюк, вона головна по цьому, вона проводить майстер-класи і може кожного навчити готувати.

Розкажіть про наступні вечорниці до яких ви готуєтеся.

Це цікава історія. До нас приходить одна дівчина, вона іспанка. Вона відвідувала вечорниці, підтримувала, донатила. і я задумувалася над тим, щоб робити міжкультурний взаємообмін. Тобто вчитися один в одного. І ця дівчина іспанка запропонувала зробити україно-іспанські вечорниці. Тоді ми ще не знали, в якому форматі їх провести. Тоді й знайшлося більше приміщення для вечорниць з місцем для танців. Ми будемо представляти Україну, а іспанське ком’юніті буде представляти їхню сторону. І цього разу ми будемо продавати квитки, і частину грошей з їх продажу направимо на фонд "Синьо-жовті серця" в Житомирі. У мене там є знайомі, які волонтерять з 2014. Вони допомагають і купують все необхідне на передовій. Тому ці гроші підуть туди.

Фото надала Інга Якименко

Повну версію інтерв’ю дивіться на ютуб каналі "Суспільне Житомир".

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube