Журавлі повернулися з вирію на Житомирщину. Які перелітні птахи прилітають першими

Перші журавлі повернулися з теплих країв на Житомирщину. Фото: Сергія Канциренка

Перші журавлі повернулися з вирію на Житомирщину.

Про це Суспільному розповів орнітолог Микола Весельський та пояснив, які перелітні птахи прилітають першими.

За його словами, серед перелітних птахів є види, які з'являються ранньої весни, а то й навіть у зимовий час, коли є потепління.

"У цьому році вже півтора тижня тому прилетіли перші журавлі і почали займати свої території. І також подекуди вже почали проліт шпаки. Це пернаті, які з'являються одними з перших. Разом із ними також згодом прилітають:

  • жайворонок польовий;
  • чайка з групи куликів — контрастний чорно-білий птах, який зустрічається на полях у вологих місцях", — розповів Микола Весельський.
Журавлі. Фото: Сергія Канциренка

Також ранньої весни починають міграцію водоплавні птахи.

"Це гусоподібні, різні види гусей: велика білолоба гуска, сіра гуска, гуменник. З ними також відбувається проліт диких качок, хоча деякі з них, зокрема крижень, залишаються на ополонках, але основна кількість — перелітні і під час весняної міграції вони летять у зграях. Такі кутоподібні зграї у вигляді ключів влаштовують гуси, дикі качки", — повідомив орнітолог.

Крижні. 20 лютого 2024 року. Фото Ольги Бєльської

Коли згодом ще більше потепліє — це в середині або в другій половині березня, то з'являються лелеки: білий лелека, чорний лелека. До кінця березня — на початку квітня починають прилітати і зерноїдні птахи родини в'юркових. Це зяблики. Деякі з них і взимку залишаються, але більшість мігрують. В цей час також повертається щедрик — дрібний птах ряду горобцеподібних, каже Микола Весельський.

Лелека білий на гнізді. Фото надала Ольга Бєльська

Лелека білий на гнізді. Фото надала Ольга Бєльська

За його словами, коли оживуть комахи, які є кормом для численних комахоїдних пташок, то з'являються кропив'янки, вівчарики.

"Одними з останніх прилітають до нас ластівки, а найпізніше — серпокрилець чорний. Він у нас більше відомий як стриж. Це власне ті, хто завершує приліт птахів з теплих країв. В цей час, коли прилітає серпокрилець, у деяких птахів вже є пташенята", — сказав орнітолог.

Лелека чорний на гнізді з пташенятами. Фото: Сергія Канциренка

Приліт птахів залежить від кліматичних змін і погодніх умов

Микола Весельський розповів, що буває такий рік, коли весняні явища розпочинаються раніше, то птахи на це реагують і, відповідно, раніше повертаються з вирію.

"Але в середньому птахи прилітають в один і той же час, різниця лише у декілька днів. За понад 30 років моїх досліджень та досліджень колег з України й Євразії, зміни клімату впливають на більш ранній приліт птахів з вирію. Декілька десятиліть, пів століття тому вони прилітали дещо пізніше, а нині їхня поява є більш ранньою", — повідомив орнітолог.

Червень 2021 року. У Поліському природному заповіднику журавель потрапив в об'єктив фотопастки від Франкфуртського зоологічного товариства. Фото надала Ольга Бєльська

Чому буває повторна кочівля

Коли перелітні птахи прилітають і повертаються морози, то пернаті можуть знову мігрувати.

"Птахи мають крила і у разі повернення морозів та холодів відбувається їхня відкочівля. Це не говорить про те, що птахи летять дуже далеко. Це може бути переміщення лише на декілька десятків або навіть декілька сотень кілометрів на південь. Туди вони кочують, аби перечекати негоду, а потім знову повернуться. Дехто просто залишається і не кочує", — пояснив Микола Весельський.

Журавлі сірі. Фото надала Ольга Бєльська

За його словами, під час негоди птахи накопичують енергію.

"Люди часто перекидають свої емоції, відчуття на тварин і думають, які вони нещасні, що вони замерзають, що їм сутужно. Але насправді, коли негода, то птахи перебувають у статичному стані для того, щоб не витрачати свою енергію. Вони її бережуть, а як тільки приходить потепління, то одразу активізуються, у них з'являється можливість відшукати корм, бо власне відліт у теплі краї і пов'язаний з їжею, накопиченням енергії, яка дає сили, тепло. Це й обумовлює міграційні процеси", — розповів орнітолог і додав, що протягом останніх років, навіть десятиліть, водоплавні качки залишаються взимку, бо багато водойм не замерзають, є ополонки і птахи на них концентруються.

Крижні у Поліському природному заповіднику. 20 лютого 2024 року. Фото Ольги Бєльської

"Принаймні у Житомирі та його околицях з року в рік зимує велике угруповання крижнів — вид птахів родини качкових, з-поміж них бувають і чаплі: велика біла і сіра та різні види дрібних качок: чирянки, гоголь, — каже Микола Весельський. — Всі вони концентруються на водоймах і вправно знаходять собі їжу. Так вони економлять свої сили, не летять далеко, бо знають, що незабаром будуть зручні місця, куди вони зможуть розлетітися, знайти собі поживу".

Пливе самець крижня. 20 лютого 2024 року. Фото Ольги Бєльської

Як краще годувати водоплавних птахів, які зимують

"Люди переважно ставляться до птахів доброзичливо, підгодовують, хоча хліб не є дуже гарним кормом, особливо, коли годують одним хлібом, бо для водоплавних краще підійдуть різні види зернових, хоча не всі мають таку можливість. Птахи дуже добре орієнтуються в наших умовах, знають, де безпечніше місце, де є корм, пожива", — сказав орнітолог.

Сірий журавель. Фото надала Ольга Бєльська

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube