М’які ноші шиє жителька Черняхівської громади Інна Коробова і передає на потреби ЗСУ. Майстерню волонтерка облаштувала вдома.
Суспільному розповіла, що за вісім місяців пошила три сотні таких виробів.
"Я роблю це після роботи, тому за день їх шию по 3-5. Вчора було чотири. Як коли. У вихідний може бути 5-7. Це якщо вже якийсь дуже серйозний і терміновий запит, то може бути трішки більше", — говорить Інна Коробова.
За словами Інни, вона почала виготовляти ноші після того, як побачила пост у волонтерської майстерні "Свій за свого" у соціальній мережі.
"Вони опублікували допис, що на Крошні у Житомирі плетуть сітки. Вирішила: якщо не буде можливості їздити туди плести сітки, то може щось буду шити вдома. Зв’язалася із Вікторією, бо там були її контакти. Вона сказала: "Так. Дуже добре що ви вмієте шити. Я вам щось скину. Подумаю, що можна пошити і вам повідомлю". І за декілька днів мені зателефонувала і сказала, що я можу спробувати пошити ноші для військових", — розповіла Інна Коробова.
Жінка каже, що процес виготовлення нош нескладний, однак потребує фізичних і емоційних зусиль, бо кожний такий виріб важкий.
"Одні ноші десь півтора кілограма важать. І якщо їх шити на машинці або в руках тримати, ти втомлюєшся. Важко психологічно. І, думаю, не тільки мені. Від того, що це безкінечний процес. От нібито є запит: треба 10 штук. Надходить повідомлення на месенджер: "Треба терміново ще десять. На коли ти зможеш?", — каже волонтерка.
Виготовляти ноші жінці допомагають сестра і племінниця. Технологію знайшли в інтернеті, каже Інна, проте її постійно вдосконалюють — відповідно до запитів військових.
"Спочатку з одного боку ручки пришивали, з іншого — пришивали кріплення для пораненого. Але нам сказали, що, коли витягують і тягнуть по землі пораненого, то процес гальмується, якщо з одного боку пришиті кріплення, а з іншого ручки. Тому вирішили шити все з одного боку", — розповіла Інна Коробова.
Після перемоги жінка планує шити дитячі речі — одяг та постільну білизну.
"Виготовляти вироби для дітей, звісно, мені більше імпонує. Бо те, що я шию зараз, хоча і дуже потрібне для перемоги, але це морально важка робота. Я ж розумію: що на моїх ношах з поля бою виносять не тільки поранених, а й так само загиблих", — каже волонтерка Інна Коробова.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
