21 лютого у Свято-Михайлівському соборі Житомира попрощалися із двома загиблими військовослужбовцями – 30-річним Євгеном Бондарчуком та 20-річним Романом Дідківським.
Мама Євгена Бондарчука Людмила розповіла, що її син воював за Україну з 2015 року.
"Він був дуже доброю дитиною. Дев'ять років був на війні, відколи вона почалася. Він казав: хто, мамо, піде захищати як не я? Він у мене був хоробрий і мужній. Казав: мамо, я сильний, я – козак. І ви тримайтеся, ви теж сильні", – каже мама полеглого воїна.
Любов – знайома Євгена Бондарчука – говорить, що усі, хто знав Євгена, до останнього не вірили, що він загинув.
"Ми думали, що він у полоні, що поранений, що повернеться, – каже жінка. – Навіть не думали, що він загинув, поки це не підтвердилося. Дуже шкода. Якщо чесно, ми досі не віримо, що його немає".
"Він був мужнім, сміливим, – додає подруга Євгена Анна. – І найголовніше – він був патріотом нашої країни. Він – справжній герой".
Євген Бондарчук родом із міста Хмільник Вінницької області. Навчався у школі села Молочки на Житомирщині. Закінчив профтехучилище у Хмільнику та коледж будівництва і архітектури у Житомирі.
"Гарний хлопець. "Права рука" куратора. Завжди готовий був допомогти. Тямив у ремонтній справі: хлопці, які приходять після училища, в них руки поставлені, вони вміють працювати, швидко включаються у роботу. Євгена не треба було зайвий раз просити – сам приходив на допомогу. Людина була на своєму місці", – сказав заступник директора коледжу будівництва й архітектури Анатолій Каблов.
Після строкової служби у лавах ЗСУ Євген Бондарчук підписав контракт на службу у професійній армії. Паралельно вчився у Житомирській політехніці, де здобув диплом бакалавра за спеціальністю "Кібербезпека".
"Євген завжди старався вдосконалюватися – весь час вчився, планував йти вгору кар'єрними сходами по військовій службі на офіцерських посадах, адже він був командиром у своїй частині", – розповів викладач Житомирської політехніки Віталій.
Загинув Євген Бондарчук у боях за Україну 14 лютого 2023 року. Вдома у нього лишилася мама та дві сестри.
Також 21 лютого у Свято-Михайлівському соборі попрощалися із 20-річним військовим із Житомира Романом Дідківськиим.
Роман закінчив житомирську школу №1, відслужив строкову службу у лавах Збройних сил України, після чого підписав контракт на професійну військову службу.
Знайома Романа Олена каже, що хлопець завжди був патріотично налаштованим – переживав за Україну, а тому й воювати пішов у перших рядах.
"Пішов захищати Батьківщину – щоб ці орки не прийшли до нас, до наших хат, щоб був мир і спокій у нашій Україні. Вірив у нашу перемогу", – говорить побратим Романа Володимир.
У війську Роман був артилеристом, на фронті він отримав важке поранення, від наслідків якого помер в госпіталі в Дніпрі. Рідні кажуть: Роман боровся за життя, і вони до останнього сподівалися, що він житиме.
"В нього була мрія – він казав: коли виросту – буду вас захищати. І знайте, що всі наші вороги будуть побиті, – пригадує родичка полеглого воїна Наталія. – Це ж йому було тільки дев'ять років. А сьогодні прийшов такий час, що ці вороги дійсно настали. Ці вороги у нас забрали нашого героя".
Ще одна родичка Романа Дідківського Жанна розповідає, що Романа з дитинства пам'ятає жвавим, веселим та надзвичайно цілеспрямованим хлопцем.
"Він завжди казав, що хоче бути сильним, як його тато. З першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну брав участь у бойових діях і навіть отримав орден України від президента Зеленського", – каже Жанна.
"З початку повномасштабної агресії Рома жодного разу не просився у відпустку, жодного разу навіть не натякав на відпочинок. Він говорив бабусі, батькам: переможемо – тоді я приїду на відпочинок. Кожна наша втрата має бути у наших серцях, у наших душах, у наших вчинках", – каже директорка міського центру соціальних служб Ольга Юрченко.
Помер Роман Дідківський 19 лютого. У полеглого захисника України лишилися батьки і сестра.
Вічна слава і світла пам'ять нашим Героям.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах: