У Чорнобиль разом із товаришами по службі Олег Товянський прибув на початку травня 34 роки тому у складі загону житомирських пожежних.
Олег Товянський: "У перше чергування на станції було важко. Я не знав, що і до чого. Поряд – зруйнований реактор. Біля першого реактору труба – набирали воду, мішали бетонну суміш і закачували під реактор. Питної води не було. Її можна було взяти тільки в самому Чорнобилі. Приїхали працювати шахтарі, то їм там щось привозили, а нам – не привозили нічого. На станції відпрацював п'ять змін – 38 годин. За усіма підрахунками мало б бути 70 рентген, а написали 39. Але і то добре".
Будучи ліквідатором аварії першої категорії, Олег Товянський має другу групу інвалідності. Більшість коштів, які отримує по групі, доводиться витрачати на лікування. Крім основної хвороби, яка іде по інвалідності, є ще кілька супутніх – остеопороз, діабет, високий тиск. Мріє про те, щоб було здоров'я і не траплялося більше таких аварій.
Щороку в День пам'яті Чорнобильської трагедії Олег Товянський приходить до пам'ятника Героям-пожежним. Каже що пам'ятає всіх колег, хто загинув чи помер внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Олег Товянський: "Померли 122 пожежних-чорнобильці. Усіх пам'ятаю – всі ми разом служили, разом їхали в Чорнобиль. Якби зараз служив і треба було їхати знову, то я поїхав би".
Автор: Леонід Харшан