31 березня та 1 квітня з'явилися повідомлення про загибель і прощання із героями-оборонцями Житомирщини, які загинули у боях з російськими військами, захищаючи народ України.
31 березня сайт Миропільської селищної ради опублікував повідомлення про те, що 31 березня жителі Романівської та Миропільської територіальних громад на колінах зустрічали машину, котра везла полеглого воїна – уродженця селища Миропіль Дмитра Зубрицького.
25-річний Дмитро Зубрицький був єдиним сином у родині. Жив та навчався у Києві. З відзнакою закінчив університет, здобувши подвійну спеціальність – соціального працівника та військового психолога. Під час навчання Дмитро був старостою групи та студентським президентом Національного університету оборони України. Багато читав і захоплювався саморозвитком. У 2021 році працював у Швеції, збирався придбати квартиру та одружитися.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну разом з рідними переїхав до Мирополя, де записався у тероборону. За інформацією сайту "Твій Романів", 1 березня Дмитра мобілізували до лав 30 окремої механізованої бригади.
Дмитро Зубрицький загинув 29 березня, виконуючи бойове завдання у Київській області. Першого квітня із нашим Героєм попрощалися – поховали його у рідному Мирополі.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
Також 31 березня на сайті "Твій Романів" з'явилося повідомлення про загибель уродженця села Межирічка Романівської громади Максима Бугири 1984 року народження. Максим жив у Житомирі, служив у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади. Був учасником бойових дій у зоні ООС, захищав Україну у боях проти російських військ. Вдома у загиблого Героя лишилася дружина та четверо дітей.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
31 березня Житомирська обласна рада на своїй сторінці у мережі Facebook повідомила про загибель уродженця села Бистрик Райгородоцької громади – старшого солдата 95 бригади Сергія Томчука. Сергій народився у 2000 році. Закінчив Бердичівський будівельний ліцей і мріяв стати військовим, але до військового училища не вступав через побоювання батьків – на той час в Україні вже йшла війна на Донбасі, пише місцевий сайт "РІО-Бердичів". До військкомату Сергій пішов потайки і 1 вересня 2019 року прийняв присягу. Після закінчення строкової служби хлопець підписав контракт із ЗСУ, поповнивши лави 95 бригади. Працював на посаді навідника десантно-штурмової роти військової частини. Загинув 24 березня під час авіаційного нальоту в місті Ізюм на Харківщині.
Попрощалися та поховали загиблого Героя 31 березня у його рідному селі Бистрик. Вдома у Сергія лишилися батьки та дві сестри.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
31 березня на своєму сайті Радомишльська громада повідомила про загибель уродженця громади Сергія Нощенка.
"Неможливо знайти влучні слова, говорячи про смерть молодої людини в розквіті сил та мрій – зразкового сина, люблячого татка та чоловіка, щирого патріота. Низький уклін і вічна пам’ять Герою України Сергію Нощенку від всіх поколінь сьогодення і майбутнього. Щирі співчуття рідним та близьким", – йдеться у повідомленні на сайті.
Сергій Нощенко народився у 1982 році. Загинув 12 березня 2022 року у боях проти російських військ, захищаючи місто Ірпінь. У загиблого Героя лишилася родина – батьки, дружина та троє дітей.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
31 березня Городницька територіальна громада на своїй сторінці у мережі Facebook повідомила про загибель уродженця громади – ветерана АТО Сергія Літвинчука 1985 року народження. Молодший сержант Сергій Літвинчук у 2014 році пройшов Іловайськ. Загинув у 2022 році у боях проти російських військ.
"Вся громада поділяє з рідними таке страшне горе у ці скорботні дні, – написали у повідомленні на сторінці громади. – Нехай Господь прийме його душу, а земля буде пухом. З вами сумує рідне селище і вся Україна. Ніколи не пробачимо. Герої не вмирають!"
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.