Восени на присадибних ділянках, у садах, парках і біля будинків накопичується опале листя та суха рослинність. Замість того, щоб спалювати їх, можна використати природні рештки для компостування та мульчування. Це допоможе покращити структуру ґрунту, зберегти вологу та повернути в землю органічні речовини. Чому не варто спалювати листя та яка відповідальність передбачена за самовільне випалювання рослинності Суспільному розповів заступник начальника Держекоінспекції Поліського округу Сергій Малярчук.
За словами Сергія Малярчука, опале листя можна використати з користю — для мульчуванняМульчування — це агротехнічний прийом покриття поверхні ґрунту навколо рослин спеціальними природними або штучними матеріалами (мульчею) для захисту та поліпшення його властивостей, компостуванняКомпостування — це природний процес контрольованого розкладання органічних відходів мікроорганізмами, у результаті якого утворюється родюча темна речовина — компост або як природне джерело органічних речовин для ґрунту.
Компостування: листя може стати добривом
Сергій Малярчук зауважив, що один із найпростіших способів використати опале листя — закласти його в компост.
До компосту можна додавати опале листя, траву, дрібні рослинні рештки, бадилля здорових рослин, подрібнені гілочки та інші органічні матеріали рослинного походження.
«Важливо, щоб компостна купа не перетворювалася на суцільний шар мокрого листя. Щоб процес розкладання відбувався краще, листя бажано періодично перемішувати, забезпечуючи доступ повітря. Добре працює чергування різних видів органічних матеріалів — наприклад, сухого листя з більш вологими та багатшими на азот рослинними рештками. Згодом органічні рештки перетворюються на компост — цінний матеріал, який можна використовувати для покращення ґрунту. Він допомагає зробити ґрунт більш пухким, покращує його здатність утримувати вологу та поступово повертає в нього органічні речовини», — пояснив Сергій Малярчук.
Мульча з листя: коли її варто використовувати
Ще один спосіб — залишити частину опалого листя як природну мульчуМульча — це будь-який матеріал (органічний чи неорганічний), яким вкривають поверхню ґрунту навколо рослин для захисту від пересихання, перегріву та бур'янів.
«Листя можна використовувати під плодовими та декоративними деревами, кущами, у квітниках, під багаторічними рослинами. Воно допомагає захищати поверхню ґрунту від пересихання, перепадів температури та поступово стає джерелом органічних речовин. Особливо корисно залишати природний листковий покрив у пристовбурних колах дерев і під кущами, де він може поступово перегнивати», — сказав Сергій Малярчук.
Однак, за словами Сергія Малярчука, мульчувати потрібно правильно.
«Опале листя не варто насипати товстою щільною купою безпосередньо до стовбура дерева. Краще залишити навколо нього невеликий вільний простір, а листя розподілити рівномірним шаром по поверхні ґрунту. Для листкової мульчі зазвичай достатньо шару близько 5–10 сантиметрів. Якщо листя дуже пухке, його можна трохи подрібнити — так воно швидше ущільнюється та розкладається. Не потрібно прагнути сформувати навколо дерева величезну «гірку» з листя. Надмірно товстий шар може злежуватися, погіршувати доступ повітря до ґрунту та створювати надмірну вологість біля основи стовбура», — розповів Сергій Малярчук.
Чому не можна спалювати листя та суху рослинність
За словами Сергія Малярчука, спалювання опалого листя та сухої рослинності створює одразу кілька ризиків.
«Під час горіння в атмосферне повітря потрапляють дим, дрібнодисперсні частинки та інші продукти згоряння, які погіршують якість повітря. Особливо небезпечним є дим для дітей, людей похилого віку та осіб із захворюваннями органів дихання. Крім того, вогонь може швидко поширитися на суху траву, чагарники, ліси чи господарські споруди. Щороку необережне поводження з вогнем стає однією з причин пожеж у природних екосистемах», — наголосив Сергій Малярчук.
Яка відповідальність за самовільне спалювання
Сергій Малярчук поінформував, що відповідно до статті 77 «Порушення вимог пожежної безпеки в лісах»Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф за самовільне спалювання становить для громадян від 1530 до 4590 гривень, для посадових осіб — від 4590 до 15 300 гривень.
Відповідно до статті 77-1«Самовільне випалювання рослинності або її залишків», штраф для громадян становить від 3060 до 6120 гривень, для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, караються штрафом на громадян від 6120 до 12 240 гривень, на посадових осіб — від 21 420 до 30 600 гривень.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok