У селі Вишнянка Малинської громади зберегли криниці-журавлі, яким понад 90 років. Це традиційні криниці з довгим важелем, яким піднімають відро з водою. Із деяких таких криниць й досі можна набирати питну воду.
Про це Суспільному розповів місцевий краєзнавець Анатолій Осадчий.
Чоловік показав кореспондентам, як працює механізм криниці-журавля.
«Ось стандартний поліський журавель "Гусак". Набираємо воду — і він сам піднімається звідси — противага піднімає його. Ось і набрали води», — показує принцип дії криниці Анатолій Осадчий.
Криничний журавель складається із сохи — вертикальної опори — та рухомої жердини. На одному кінці жердини кріпиться відро, а на іншому — противага, сказав Анатолій Осадчий.
«В якості противаги прив'язували якийсь тяжкий предмет, який був у селі під рукою. Якщо мало ваги — ще одну залізяку додали, прибили цвяшком», — розповів краєзнавець.
З його слів, для відра був кований гачок. Його спеціально у кузні клепали. Чоловік показує такий гачок на діючій криниці і каже, що він — ковальської роботи, можливо ще й довоєнних часів (до Другої світової війни — ред.).
Анатолій розповів, що у Вишнянці жили його бабуся, мама та дві тітки. Він показав подвір'я однієї з тіток. Зараз будинок порожній, а від старої криниці-журавля залишилася лише частина конструкції.
«Бачите, тут, в цій криниці вода є, але вже ніхто нею не користується і хтось обрізав кріплення для відра», — показав криницю чоловік.
Власники будинку у селі Вишнянка, біля якого є діючий журавель, Галина Єнько і Петро Недашківський розповіли, що їхні батьки — Катерина Федорівна та Павло Талімонович Недашківські — поновлювали вже існуючу криницю. За їх словами, вона була ще за життя їх бабусі та дідуся, орієнтовно з 1946 - 1947 років.
Житель Вишнянки Володимир Дідківський розповів, що у другій половині 60-х років 20 століття на один куток села біля дороги завжди будували «криницю-журавля». Воду звідти брали всі жителі села.
«Отак пліт стояв, отут-от і була криниця. Весь куток брав воду з цієї криниці. І води вистачало для всіх. Тут жила баба Васелиха і дід Васеля. Василь його звати, а в селі його звали Васеля. А тоді цю криницю засипали, а нову в стороні викопали», — розповів Володимир.
На вулиці Вишневій у селі більшість криниць із журавлями нині не працюють. Через посуху у них знизився рівень води, сказав Володимир. З його слів, нині місцеві жителі облаштовують на власних подвір'ях свердловини.
«Колись журавлі були, бо вода була близько. Наприклад у нас копав батько колодязя, то як було — копали, пісок прокопали, потім глей почався. Глей — це зелена глина. Далі почався глей і лишили, і води вистачало. Нині в багатьох таких криницях води немає, клімат змінився і води немає», — сказав місцевий житель Володимир Дідківський.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
