Суспільне Житомир у межах проєкту «Забуті» розповідає про села на Житомирщині, які поступово вимирають та зникають. У заключній серії другого сезону «Забутих» показуємо історію пастора Володимира Прокопчука, який усе життя живе в селі Заздрівка Хорошівської громади, населення якого наразі складається з 20 людей.
У 1958 році, коли народився Володимир, у Заздрівці проживали до півтори сотні людей. До 2022 року їх, за словами Володимира, було понад 70. З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну більшість жителів Заздрівки виїхали, і наразі в селі є 20 людей.
«З 1958 року я в цьому селі. У сім'ї маю 6 братів, включно зі мною, 7 сестер. Дітей багато було. Якщо взяти нашу сім'ю — 13. Поруч сім'я — там було 12 дітей. Саме село від початку було невеличким, але тато казав завжди, що це благословенне село, бо тут є церква. А церква, Бог, Біблія — це головне в житті», — каже Володимир.
Упродовж останніх чотирьох років Володимир Прокопчук служить у місцевому домі молитви. З найближчих його рідних у селі, крім нього, залишилися ще троє братів і сестра.
«Я одинадцята в сім'ї. Ми тут жили з дитячих років, проводили своє дитинство, ходили в школу. Магазина немає, раніше тут через дорогу пекарня була, а заразі її немає», — говорить молодша сестра Володимира Валентина.
Раніше одна з жительок Заздрівки облаштувала магазин у своєму будинку. У 2000-х роках в селі працювала пекарня, яка розвозила продукцію до шкіл Хорошівського та Пулинського районів. Нині пекарня не діє.
«Ми мали можливість кожного ранку їсти свіженькі булочки, чорний хліб. Люди і проїжджі ставали, брали. Прийшов час, було неможливо далі утримуватися з фінансовими труднощами, і вона закрилася», — розповів Володимир Прокопчук.
Ферму, яка працювала до 2000-х років, у жителів села Заздрівка вийшло зберегти. Зараз там зерносклад приватних фермерів.
«П'ять років фермерством займаємося. Ферма є коморою на сьогоднішній день. Раніше в 90-ті, у 2000-і роки тут тваринництво було, худоба різна. А зараз часи помінялись, тому коморою служить», — сказав племінник Володимира Павло.
За словами Володимира, село почало знелюднюватися з початком повномасштабного вторгнення. Багато родин виїхали до Німеччини, де їх прихистили родичі. Кілька будинків у Заздрівці занепали, втім, за більшістю з них доглядають господарі, які приїжджають час від часу, або ж односельці.
«Є будинок односельчан — перед війною побудували, все зробили і поїхали. Здебільшого виїжджати почали з повномасштабною війною. Коли з'явилася можливість поїхати, то поїхали, втікаючи від війни. А так — люди їздили на заробітки: і за кордон їздили, і в Київ їздили, а проживали тут. Є сподівання, що повернуться», — зазначив Володимир Прокопчук.
За словами Володимира, людей, які вирішили залишитися у Заздрівці, тримає церква — хоч село маленьке, але всі дружні й часто збираються разом. Щонеділі у домі молитви відбувається служба, куди приходять люди із Заздрівки та жителі навколишніх сіл.
«У 1995 році мене церква обрала на служіння. І 30 років я звершував служіння у містечку Пулини. А вже останній четвертий рік звершую служіння на цьому місці. Віра об'єднує. Ми стараємося гуртом час від часу навколо молитовного будинку прибирати. Прибирали в селі, на кладовищі. І це все нас об'єднує і дає, так би мовити, потяг жити заради цього. Не жити саме для себе», — сказав Володимир.
Виїжджати чоловік не збирається, хоча діти пропонували переїхати до них.
«Не було думок на виїзд. Тут ми народилися, Бог не зробив помилки», – каже Володимир.
Нагадаємо, Проєкт «Забуті» стартував у 2025 році. Чотири епізоди розповідають про останніх жителів сіл Цвітянка Буда-Голубієвичі Ясопіль та Броницька Гута.
Проєкт «Забуті» команд Суспільне Житомир, Суспільне Одеса та Суспільне Дніпро здобув нагороду «Суспільний код» як найкращий регіональний проєкт у 2025 році.
На YouTube-каналі «Суспільне Житомир» вже вийшли чотири серії другого сезону проєкту «Забуті».
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok