Перейти до основного змісту

У Малинській громаді на Житомирщині доєдналися до національної акції «Стіл пам’яті»

«Стіл пам'яті» у селі Недашки. Малинська громада, Житомирщина, 29 серпня 2026 року. Фото Суспільному надала Дарина Федоренко

29 серпня 2026 року, у День пам'яті захисників і захисниць України, в селі Недашки Малинської громади доєдналися до національної акції «Стіл пам'яті». Під час акції вшанували пам'ять п'ятьох загиблих односельців.

Про це Суспільному розповіла організаторка акції Дарина Федоренко.

За словами Дарини, акцію провели в пам'ять про братів Сергія і Олександра Ярошевичів, Андрія Дідківського, Михайла Гаури та Сергія Мерца — загиблих захисників із їхнього села. На «Столі пам'яті» також розмістили фотографію Євгена Недашківського. Чоловік не проживав у селі, однак часто приїжджав сюди, пояснила Дарина. І його також згадали під час акції як полеглого кілька років тому воїна.

Список віськовослужбовців, яких вшанували жителі Недашок. Малинська громада, Житомирщина, 29 серпня 2026 року. Фото Суспільному надала Дарина Федоренко

Дарина Федоренко розповіла Суспільному, що дізналася про «Стіл пам'яті» від Марини Гаури, сестри свого загиблого друга Михайла, яка опублікувала інформацію про акцію в Instagram.

«Згадала, що в минулому році я 29 серпня була в одному закладі і бачила там такий стіл. Я одразу зрозуміла, що хочу провести таку акцію в нашому селі, так як у нас є загиблі герої, і що ми маємо їх пам'ятати і зробити цю акцію», — розповіла Дарина Федоренко.

За її словами, стіл вирішили встановити біля одного із магазинів у центрі села.

У центрі села Недашки біля магазину встановили «Стіл пам’яті» на знак вшанування односельців, які загинули у війні. Малинська громада, Житомирщина, 29 серпня 2026 року. Фото Суспільному надала Дарина Федоренко

До організації долучилися односельці та родини загиблих захисників.

«Ми поставили на стіл сервіз та фотографії загиблих воїнів. Так як символом цієї акції є соняшник, тому що вона проводиться в серпні, то ми поставили букети з квітами, з соняшниками», — пояснила організаторка.

Стіл також прикрасили українськими прапорами. На ньому розмістили фотоальбоми, біографічні матеріали та книгу пам'яті про одного із загиблих.

«Стіл пам'яті» у селі Недашки. Малинська громада, Житомирщина, 29 серпня 2026 року. Фото Суспільному надала Дарина Федоренко

Також залишили цукерки. За словами Дарини Федоренко, до столу підходили жителі села.

«У людей виникають такі, знаєте, щемливі почуття. Всі починають згадувати щось. Недавно з тими людьми, не так давно особисто спілкувалися, зустрічались, сиділи за одним столом і так далі. Згадувати їхнє життя, хто з ними як знайомий був, як в житті з ними спілкувалися, що вони робили, чим займалися», — сказала вона.

До акції долучилася родина Михайла Гаури. За словами Оксана Головієнко, мами загиблого 25-річного Михайла Гаури, вони передали для столу фотографії військовослужбовця, його китель, шеврон та інші пам'ятні речі.

Оксана Головієнко розповіла, що сина на військову службу призвали у 2020 році. Після початку повномасштабного вторгнення він підписав контракт і служив у роті спеціального призначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Пройшов кваліфікаційний курс Сил спеціальних операцій за напрямом оператора інженерної справи і був призначений на цю посаду у жовтні 2024 року.

«Він був мужній, ніколи не сказав, що йому тяжко, що він чогось боїться. Навіть коли отримав перше поранення в ключицю, залишився свідомим. Незважаючи на біль, піднявся, взяв турнікети і пішов накладати їх своєму побратиму, якому поранило руки і ноги. І вже після другого артилерійського обстрілу від отриманого поранення у голову загинув», — розповіла мама Михайла.

Дарина Федоренко (крайня справа), її сестра Діана з  донькою Поліною. злів від столу — мати загиблого Михайла Оксана Головієнко з сином Мирославом, односельці. Село Недашки, Житомирщина, 29 серпня 2026 року. Фото Суспільному надала Дарина Федоренко

До акції долучилася й родина Ярошевичів. Тарас Ярошевич передав організаторам — Дарині Федоренко та її сестрі Діані — фотографії та біографії братів.

Сергій Ярошевич, за словами Тараса, служив строкову службу в ракетних військах, пізніше брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення знову пішов до війська.

«Він одразу пішов служити. Потім в армії пройшов навчання, він проходив навчання у Великій Британії, в Румунії, і пішов уже сюди на бойові дії, відразу під Херсон, там де й загинув», — розповів Тарас Ярошевич.

Його брат Олександр Ярошевич був танкістом. У 2014 році брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення у перший день його призвали. За словами Тараса, побратими бачили момент загибелі, однак тіла військового не знайшли. За словами Тараса Ярошевича, для нього «Стіл пам'яті» — спосіб не дати людям забути тих, хто загинув, захищаючи Україну.

«Я думаю, таких акцій має бути більше. Тому що, якщо не буде таких акцій, це все швидко забудеться. А так люди хоч трошки розуміють, що насправді відбувається, і що були такі люди, які захищали їх», — сказав Тарас Ярошевич.

«Стіл пам'яті» у селі Недашки. Малинська громада, Житомирщина, 29 серпня 2026 року. Фото Суспільному надала Дарина Федоренко

Що відомо про акцію «Стіл пам'яті»

У День пам'яті захисників і захисниць України відбувається національна акція «Стіл пам'яті» — заклади, організації та установи по всій країні резервують столики, щоб вшанувати полеглих військових, писало Суспільне Культура. Така акція в 2026 року проходить в Україні вчетверте.

Традиція «Столу пам'яті» походить зі США, де під час Дня пам'яті військових у ресторанах і вдома сервірують столик для тих, хто загинули за державу.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook YouTube WhatsApp TikTok

Топ дня
Вибір редакції