В Олевську на Житомирщині 23 серпня, у День Державного прапора України, підняли синьо-жовтий стяг, вшанували загиблих захисників та провели велопробіг, до якого долучилися близько 80 людей.
Про це з місця події розповів кореспондент Суспільного Василь Чепік.
Прапор на флагштоку біля будівлі Олевської міської ради підняв ветеран російсько-української війни, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади В'ячеслав Ілюченко. Після цього ветерани війни, рідні загиблих та представники громадськості поклали квіти на Алеї Героїв до портретів загиблих земляків.
Далі учасники вирушили на велопробіг. Близько 80 велосипедистів стартували із Соборної площі. Вони проїхали вулицею Володимирською до знака «Ключ міста», звідти — вулицями Свято-Миколаївською та Княгині Ольги — повернулися на Соборну площу, де зробили спільне фото.
В'ячеслав Ілюченко розповів Суспільному, що захищав Україну від початку повномасштабного вторгнення. Після важкого поранення та лікування його звільнили з лав ЗСУ у січні 2026 року.
«Піднімаю державний прапор і відчуваю гордість за нашу державу. Для мене це велика честь — підняти прапор, за який стільки людей віддали життя. Тут, на Алеї Героїв, багато моїх знайомих, близьких. І мій двоюрідний брат Анатолій Ілюченко, і друг дитинства Богдан Рудницький, і Василь Білюк, з яким ми разом служили. Я багатьох знав. Серце болить. Скільки людей загинуло за нашу землю, за наш прапор. Історія України важка і трагічна. Але я впевнений, що все буде добре, все буде Україна!» — сказав В'ячеслав Ілюченко.
Олевчанка Алла не вперше бере участь у велопробігу разом з онуком. За її словами, у родині підтримують відзначення Дня Державного прапора, а її чоловік воював за Україну.
«Я вважаю, що такі акції треба проводити і широко підтримувати. Чим більше українців до них долучатимуться, тим швидше, сподіваюся, прийде мир у нашу державу. У машині в нас завжди є прапор — на панелі, постійно з нами державні символи», — розказала Алла.
Віталій та Ірина Поповичі постійно беруть участь у патріотичному велопробігу. Цього разу вони приїхали разом із сином.
«Цього дня ми завжди чекаємо, він для нас особливий. Намагаємося бути тут, щоб долучитися. Беремо участь у велопробігу від самого початку. Лише першого року були без сина, а тепер він постійно з нами. Наступного року навчимо його кататися на велосипеді, і він їхатиме з нами», — розповіла Ірина Попович.
«Долучаємося до загального велопробігу і відчуваємо щось близьке до серця, пов'язане з Україною, нашою державою, нацією. Радує, що тут багато дітей — це наше майбутнє. Значить, не все втрачено, у нас є надія, що Україна житиме», — сказав Віталій Попович.
До велопробігу приєднався і житель сусіднього села Кишин Василь Павленко. Чоловік називає себе прихильником національних ідей із багаторічним досвідом. Він розповів, що до кінця 1980-х років жив у Росії та мав проблеми з владою через свою національну позицію.
«Український прапор завжди зі мною. Там, у Росії, за це не раз сильно діставалося, через свою позицію я втратив чергу на квартиру. Після Чорнобиля приїхав додому, у село Кишин. У 90-х роках вивісив національний прапор біля дому, на високій березі. Багато хто тоді не сприймав наш прапор. Деякі казали, що бажано було б цього кишинця бородатого самого розіп'яти на березі», — розповів Василь Павленко.
За його словами, він постійно долучається до велопробігів і вважає важливим, що до них приєднуються молодь та представники місцевої влади.
«Це дає позитив і надію, що ми йдемо до перемоги України. Вірю в це на сто відсотків», — сказав Василь Павленко.
Учасником велопробігу став і житель селища Ємільчине Олег Дмитренко. Він приїхав до Олевська купити мед, але побачив старт велопробігу та вирішив приєднатися.
«Я сам велосипедист і часто приїжджаю в Олевськ. Випадково потрапив на старт велопробігу і долучився, проїхав з усіма коло. Для мене це як знак згори. Не знаю, чи куплю сьогодні мед, але те, що я сюди потрапив, відчуваю: я надбав, а не втратив. Гарна організація, безпеку руху забезпечує поліцейський патруль. Мені було цікаво, тому що сьогодні я сам маю такий патріотичний, святковий настрій. Приємно бачити стільки молоді — вони піднімають патріотичний дух. Моя патріотична позиція почала формуватися ще з першого класу школи. Саме вчителі дали мені розуміння головних символів країни — калини, прапора, герба», — розповів Олег Дмитренко.
Раніше Суспільне писало, що на Житомирщині синьо-жовтий стяг почали публічно використовувати ще до проголошення незалежності. Як це відбувалося в Житомирі, Малині, Олевську та Бердичеві, Суспільному розповіли очевидці й краєзнавці.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
