11 червня 2025 року в Житомирі провели в останню путь полеглого воїна Сергія Рудзея. Із першого дня повномасштабного вторгнення Сергій став на захист України. Служив у складі 115 окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Загинув на Сумському напрямку 3 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання.
Про це Суспільному розповіла Ольга Колоша, фахівчиня Житомирського міського центру соціальних служб.
Сергій Рудзей народився в селі Вільшанка на Житомирщині, там пройшли його дитячі роки. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. Після здобуття базової середньої освіти вступив до професійно-технічного училища №6 у Житомирі та отримав професію слюсаря-механіка. Далі — строкова військова служба у лавах ЗСУ. Відслуживши, Сергій повертається до рідного міста і розвиває власну справу. Разом із дружиною вони виховували сина.
"Сергій любов історію, він вивчав минуле свого краю та всієї України, вивчав історію українського козацтва та національно-визвольних воєн. І залучав людей до вивчення історії, спонукав їх до глибшого розуміння нашого минулого. Сергій був президентом громадської організації "Історично-пошукового товариства "Полісся ЗТ", а свої знахідки передавав до музею", — розповіла Ольга Колоша.
Сергій Рудзей з першого дня повномасштабного вторгнення добровільно пішов боронити Україну від армії РФ, згадує друг і побратим полеглого воїна Віктор Потапенко.
"Я був завжди впевнений в цій людині. Тому 24 лютого 2022 року я умовив командування взяти його в частину. І він прийшов із банкою сала, одразу. Це людина, яка не вагалася, він знав, куди йде. Він щирий житомирський патріот України", — сказав Віктор.
Побратим і друг Сергія Анатолій розповів, що Сергій був щирим, веселим, цікавився історією, був достойним продовжувачем справи українських козаків, які боролися за незалежність держави. За що і мав позивний "Мамай". А ще він любив життя.
"А найбільше він любив України і мріяв про життя у вільній державі. За це він боровся і загинув як Герой, зі зброєю в руках. Про Сергія можна писати книги, і одна людина пообіцяла, що, дай Бог, війна закінчиться, і вона про Сергія напише книгу із назвою "Феномен "Мамая", — сказав Анатолій.
Сергій Рудзей служив у складі 115 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Захищав північні рубежі нашої Батьківщини. Проходив навчання в Іспанії та Великобританії. Попрощатися із Героєм до Житомира приїхали його бойові побратими.
"Я був командиром Сергія, ми разом почали службу із першого дня повномасштабного вторгнення. Одним із завдань було виїхати в зону проведення бойових дій на Сумському напрямку, де Сергій загинув під час виконання бойового завдання. Сергій був позитивний, він був душею колективу і завжди всіх підтримував. Він був моєю "правою рукою". Вічна пам'ять Герою", — сказав один із побратимів Сергія.
За мужні та самовіддані дії при захисті Батьківщини Сергій Рудзей відзначений медаллю "Ветеран війни — Учасник бойових дій".
Воїн загинув 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання у Сумській області. Попрощалися із захисником в Житомирі в Свято-Михайлівському кафедральному соборі.
Поховали Сергія Рудзея на Алеї слави Корбутівського міського кладовища Житомира.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою!
В 2021 році Суспільне розповідало про ініціативу Сергія Рудзея та його громадської організації підняти прапори над стародавнім козацьким курганом на Житомирщині. 14 жовтня 2021 року у День козацтва на козацькому кургані в селі Дідківці Чуднівської громади встановили флагштоки та підняли український і козацький прапори.
"Встановлення флагштоків з прапорами на козацькому кургані – це данина шани та збереження пам'яті про козаків, які полягли під час битв відомої Чуднівської кампанії 1660 року. Ми маємо шанувати й цінувати нашу історію, оберігати ці святі місця для прийдешніх поколінь", — сказав тоді в коментарі Суспільному Сергій Рудзей.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp