18 травня в Житомирі вшанували пам’ять жертв політичних репресій і геноциду кримських татар та підняли прапор кримськотатарського народу на знак єдності і підтримки.
Про це повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
У третю неділю травня в Україні вшановують пам'ять жертв політичних репресій. Цьогоріч дата випадає на 18 травня — день, коли також вшановують пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Геноциду, який є наслідком масової насильницької депортації кримських татар у 1944 році.
Представники місцевої влади та небайдужі житомиряни з квітами і лампадками прийшли до пам'ятника "Невинним жертвам, знищеним комуно-більшовицьким режимом у 1937-1938 роках", аби вшанувати пам'ять жертв політичних репресій.
Біля пам’ятника священники звершили поминальну молебень за душі замучених у катівнях НКВС. Пам’ять про жертв репресованих, убитих та закатованих тоталітарною владою люди вшанували хвилиною мовчання.
На плитах меморіального знаку викарбувані списки загиблих, серед яких були українці, поляки, німці, євреї, росіяни, чехи, білоруси, латиші, роми та литовці. Житомиряни приходять до пам'ятника двічі на рік: в день вшанування пам'яті жертв політичних репресій у травні і наприкінці вересня.
Також 18 травня Житомир доєднався до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. На знак єдності і підтримки біля Дому української культури підняли прапор кримськотатарського народу. Державний прапор України приспустили на знак пам'яті і жалоби за жертвами репресій.
"Підняття кримськотатарського прапора — символ єдності українського народу з кримськими татарами у боротьбі за свободу, права та відновлення історичної справедливості", — пише пресслужба Житомирської міськради.
Під час заходу представники кримськотатарської спільноти поділилися історією трагічних подій 1944 року, коли радянська влада примусово депортувала з рідної землі сотні тисяч кримських татар.
Кримський татарин Аблякім Аблякімов — ветеран російсько-української війни з Херсонщини, який нині живе в Житомирі, — під час заходу сказав, що історія геноциду — це не лише біль кримськотатарського народу, а й частина спільної історії України.
"Ми маємо пам’ятати ці події, щоб запобігти подібним трагедіям у майбутньому”, — сказав Аблякім.
Наразі територія українського Криму є тимчасово окупованою Росією, а кримські татари й далі зазнають утисків з боку окупаційної влади.
Що треба знати про День пам’яті жертв політичних репресій
Щорічний день вшанування пам’яті жертв політичних репресій, який припадає на третю неділю травня, заснували у 2008 році указом президента України до 70-х роковин Великого терору.
Великий терор — масштабна кампанія масових репресій громадян, розгорнута в СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Щороку у цей день біля пам’ятних знаків збираються люди, аби покласти квіти та пом’янути душі невинно вбитих жертв.
Що треба знати про День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
На світанку 18 травня 1944 року за наказом Йосипа Сталіна загони НКВС почали обходити будинки кримських татар у Криму, повідомляючи про негайне виселення. За одну ніч вивезли майже 200 тисяч людей.
До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу команда "Суспільне Крим" підготувала документальний проєкт "Пам’ять/Hatıra", який можна переглянути на ютуб-каналі Суспільне Крим.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp