У світі нараховується близько 170 видів анемон, деякі з них вирощують як декоративні рослини — на клумбах або в ландшафтному дизайні. В Україні відомо близько чотирьох-п’яти видів, з яких три можна побачити в Житомирській області.
Про це Суспільному розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як.
За його словами, в Україні налічується чотири–п’ять видів анемон, адже між науковцями триває суперечка щодо двох із них — анемони розлогої та анемони нарцизоцвітої.
"Одні вважають це окремим видом, причому дуже рідкісним. Це вид, який росте тільки у нас і більше ніде. Переважно — в Тернопільській області. Йдеться про анемону розлогу. Це ендемік, тобто в світі більше ніде її не знайти. Якщо ми її втратимо — це буде втрата для всього світу. Тобто повне вимирання. Анемона розлога охороняється в нашому знаменитому і прекрасному заповіднику "Медобори", — сказав Іван Хом’як.
Кандидат біологічних наук розповів, що на Житомирщині зустрічається до трьох видів анемон.
"Це анемона дібровна — найбільш поширена в нас, невеличка квітка з білими пелюстками. Анемона жовтецева — така жовтенька, як жовтець. Її легко впізнати за характерними жовтими квітками. І анемона лісова. Кожен вид по-своєму особливий і цікавий", — розказав Хом'як.
Зі слів науковця, анемона дібровна належить до весняних ефемероїдів, тобто зацвітає рано навесні, до появи листя на деревах.
"Пересаджується вона дуже просто — за допомогою цибулинок, які утворюються пізніше, тож брати їх треба не весною. Як лікарська рослина практично не використовується, хоча має багато різних речовин, навіть вітамін С. Її задача більше декоративна", — сказав Іван Хом’як.
Іван Хом’як розповів, що анемона дібровна має історію, пов’язану з боротьбою українського народу за свою автентичність.
"До 1950-х років вона називалася анемона гайова. Але тоді почали боротися з буржуазно-націоналістичною термінологією. Видали спеціальний словник, у якому українські назви замінювали кальками з російських. Так "гайова" стала "дібровною". Цей вид охороняється лише в кількох областях України — Дніпропетровській, Луганській, Сумській і Чернігівській. У Житомирській області анемона дібровна не під охороною, однак збирати її в лісі не можна — це первоцвіт", — розказав біолог.
За словами Івана Хом’яка, селекціонери працюють з цією рослиною.
"Зараз квітникарі граються з анемоною, вирощують культурні види, змінюють колір квітів. Є махрові, напівмахрові, червоні, бузкові, рожеві — добре гібридизується і селекціонується", — зазначив науковець.
Анемона жовтецева відрізняється яскраво-жовтими квітками і зростає у вологих заплавних дібровах, де переважають дуби та ясени, зрідка трапляється верба.
"Побачити її можна, наприклад, понад річкою Кам’янкою, не доходячи до села Кам'янка, біля дубових лісів. Вона добре росте вдома, і багато хто переносить її з лісу — вона може прикрашати грядку чи навіть газон, бо до моменту косіння вже встигає відцвісти й сформувати бульбочку", — пояснив Іван Хом’як.
Іван Хом’як розповів, що особливо цікавою вважає анемону лісову — високу, тендітну квітку з прямим стеблом, інколи до 30 сантиметрів.
"Її не можна зривати на букет — вона практично одразу в’яне і осипається. Використовується також в декоративному садівництві. У Житомирській області зустрічається рідко, але більше її можна побачити на узліссях, у чагарниках на півночі степу", — сказав науковець.
За словами біолога, анемону лісову широко застосовують в народній медицині, попри те, що вона отруйна.
"Її використовували як антисептик для зовнішнього використання — при шкірних захворюваннях, навіть, свого часу, при сифілісі, ревматизмі, наривах. Метод, звичайно, абсолютно не дієвий, але така народна традиція є", — розказав Хом'як.
Іван Хом’як розповів, що анемони, як і всі первоцвіти, дуже особливі рослини. Милуватися ними найкраще у природі або пересаджувати додому з дотриманням правил.
"Це не стосується анемони розлогої — вона занесена до Червоної книги і дуже рідкісна. Росте лише в Україні, переважно в Тернопільській області та частково в Хмельницькій. Її чіпати не потрібно. Також в Карпатах зустрічається близький до неї вид — анемона нарцизоцвіта. Вона схожа на нарцис, охороняється як ранньоквітучий ефемероїд. Нефахівцю розлогу і нарцизоцвітну анемону відрізнити практично неможливо. Тож краще милуватися ними в природі і не зривати на букети", — пояснив Іван Хом’як.
Раніше Суспільне писало, що у Житомирських лісах зацвіли підліски звичайні також називають переліскою або печіночницею звичайною — чому їх не можна зривати розповів науковець.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
