Перейти до основного змісту

Звуки прифронтових міст: як звучать Оріхів, Гуляйполе та Степногірськ

Ексклюзивно
Українські військові накрили імпровізований святковий новорічний стіл на фоні зруйнованої церкви у прифронтому Оріхові Запорізької області. Перед цим військові передали місцевим жителям новорічну ялинку, яку поставили на головній площі міста. Андрій Варьонов/Суспільне Запоріжжя

Сьогодні, 24 лютого, виповнюється рівно три роки з початку повномасштабного вторгнення РФ. Саме в цей день три роки тому життя українців розділилось на до і після — мирні міста заполонили звуки повітряної тривоги, вибухів та сирен швидкої.

Оріхів, Гуляйполе та Степногірськ — нескорені прифронтові міста Запорізької області, які вже третій рік поспіль щоденно потерпають від артилерії, авіації та безпілотників російської армії — нині життя в цих містах звучить інакше: свист снарядів, відлуння вибухів та дзижчання дронів супроводжують місцевих жителів кожного дня.

Суспільне зібрало повсякденні звуки Оріхова, Гуляйполя та Степногірська, аби продемонструвати, як звучать прифронтові населені пункти Запорізької області.

Степногірськ

Степногірськ — селище за п'ять кілометрів від лінії фронту. До війни населений пункт асоціювався з промисловою металургією: чимало жителів працювали на важких металургійних заводах Запоріжжя. Ще раніше Степногірськ вважався шахтарським містечком: поблизу функціонував комбінат, який видобував марганцеву руду.

Люди йдуть вулицею поруч із залишками від зруйнованої авіаударом РФ багатоповерхівки у Степногірську Запорізької області, 29 січня 2025 року. Анастасія Потапенко/Суспільне Запоріжжя

Нині ж селище по кілька разів на день російські військові обстрілюють керованими авіабомбами, з РСЗВ, артилерії, а також застосовують ударні дрони. Попри постійні вибухи та руйнування, у селищі залишаються до 350 людей: вони ходять на роботу та займаються буденними справами.

Як звучить прифронтовий Степногірськ — дивіться та слухайте за посиланням.

Гуляйполе

Гуляйполе — батьківщина одіозного анархіста та талановитого полководця Нестора Махна. В історичному центрі міста знаходились глинобитні будинки, збудовані ще у ХІХ столітті. Саме Гуляйпільщина асоціюється з людьми, які перш за все цінують власну свободу.

Вулиця Соборна як частина пошкодженого внаслідок обстрілів армією РФ історичного ареалу Гуляйполя, 18 липня 2024 року. Суспільне Запоріжжя

Нині Гуляйполе щодня обстрілюють з різної зброї російські військові, адже від фронту звідси близько шести кілометрів. Місцеві кажуть, що росіяни обстрілами міста виражають свою злість, адже так і не змогли його захопити.

У Гуляйполі залишається понад тисяча людей для яких звичним стали звуки шурхоту вітру в розбитих вікнах, стукоту цвяхів, якими лагодять свої оселі, співу пташок та гомону місцевих у пункті незламності.

Ексклюзивне відео про те, як звучить Гуляйполе — дивіться у наших соцмережах за посиланням або гортайте вниз.

Оріхів

Оріхів — місце козацької слави, чумаків та німецьких колонізаторів. За Незалежної України в Оріхові працювали заводи, майстерні та вирувало життя. Це було місто праці й смачної їжі — серце хліборобського краю.

Прифронтове місто Оріхів на Запоріжжі. Вид на багатоповерхівки у населеному пункті та дим, що утворився внаслідок пожежі від російських обстрілів, 2 листопада 2024 року. Суспільне Запоріжжя

Нині місто звучить як постійні вибухи, як свист снарядів, як голос спротиву українського війська. Через щоденні обстріли, місцеві живуть у підвалах, тож Оріхів також звучить як здригання землі посеред безпросвітної темряви.

Більше звуків незламного Оріхова — у нашому ексклюзивному відео за посиланням.

Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube

Топ дня
Вибір редакції