Переселенка зі Степногірська Запорізької області Ганна Маркова після трьох років розлуки змогла забрати своїх домашніх улюбленців з прифронтового міста. В 2022 році разом із дітьми жінка переїхала до Запоріжжя, а кота Льову та собаку Стішу довелося залишити під наглядом рідних. Нині ж хвостатих вдалося евакуювати.
Як рятували тварин з-під обстрілів — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Ганна Маркова, котра 39 років прожила у Степногірську, розповідає: на початку повномасштабного вторгнення була вимушена з дітьми виїхати до Запоріжжя:
"Переїхали як почалася війна. Як вже дуже сильні обстріли почалися, тоді вже виїхали з дітьми. І після обстрілів не могли знайти кота, тому ми виїхали самі. Ми сподівалися, що його знайдемо і згодом заберемо його до себе".
Та через два тижні кота таки вдалося відшукати, зазначає Ганна:
"Десь він від страху блукав. Але потім знайшовся. Ми переживали дуже".
Собаку ж не взяли з собою до Запоріжжя, бо не було куди. Ніхто не хотів здавати житло людям з тваринами, розповідає жінка. Тому за хвостатими доглядали рідні Ганни, які залишилися у Степногірську:
"Там залишався спочатку мій чоловік та його мати. Тоді чоловіка забрали до ЗСУ, захищав нашу землю, загинув. Потім дивилася за Льовою та Стішкою його мама. Вона старенька, з тростиною ходила годувала наших улюбленців. Ми періодично зідзвонювалися, передавали корм".
Першою вдалося евакуювати Стішу. Тварина була у тяжкому стані і нині перебуває на лікуванні, розповідає Ганна.
"Спочатку в нас не виходило їх вивести. Ніхто не хотів їхати під обстріли туди. Вивезла нам Стішу голова селищної ради Ірина Анатоліївна Кондратюк. Вона знайшла переноску, приїхала. Стіша була в дуже важкому стані і треба було терміново вивозити".
За словами головної лікарки ветклініки Алевтини Кравченко, тварина потрапила до них в тяжкому стані, вона відмовлялася від їжі та води:
"Гостра анемія, апатія, висока температура. Були проведені діагностичні дії. Завдяки тому, що в нас є банк крові, ми підібрали кров необхідну, провели всі тести на групу крові та зробили гемотрансфузію, що прискорює одужання".
За кілька днів після порятунку Стіші до Запоріжжя евакуювали і кота Льову. Його вивозили прямо з-під обстрілів, розповідає рятувальник Тарас Павелко.
"Майже кожну годину всі прифронтові населені пункти піддаються обстрілам зі сторони РФ. В той день також майже кожну хвилину десь щось вибухало. Кіт дуже хвилювався, але тварина домашня. Вона дуже була контактна, просилася на руки".
Тетяна ділиться, що під час довгоочікуваної зустрічі з котом не змогла стримати емоцій:
"Це було і хвилювання і радість, і плакала від щастя. Кіт переляканий звичайно приїхав, але щасливий, що ми його зустріли, забрали. Зараз Льовчик вже адаптувався. Вже в новій хаті встановлює свої правила".
Нині родина мешкає в селі Привітне, що на Запоріжжі. Окрім Льови та Стіши, жінка опікується й іншими тваринами.
"Це наша родина, наша сім’я. Ми любимо всіх тварин. Всіх шкода, вони потребують ласки, любові. Тому намагаємося підгодовувати безхатніх. Це початок був, щоб взяти до себе не одного котика або одну собаку, а декілька".
Загалом в її родині вісім собак та один кіт, зізнається жінка.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube